В Україні та світі багато людей обожнюють котів, проте не всі пухнасті улюбленці однакові — одні голосно нявкають, інші ж воліють мовчати. Чому коти такі різні у своїй комунікації з людьми? Нещодавнє дослідження японських науковців проливає світло на те, що причини можуть ховатися глибоко в їхніх генах. Про це пише ВВС.
Вчені з Кіотського університету під керівництвом Юме Окамото залучили власників понад 280 котів з усієї Японії, які заповнили спеціальну анкету про поведінку своїх улюбленців та надали зразки їхньої ДНК. Особливу увагу приділили гену андрогенного рецептора (AR), який відповідає за чутливість організму до гормонів, зокрема тестостерону, і впливає на різні аспекти поведінки.
Дослідники виявили, що коти з коротшим варіантом цього гена більш голосні — вони частіше муркотять і використовують нявкання, щоб привернути увагу, наприклад, попросити їжу чи випустити на вулицю. Особливо це помітно у кастрованих або стерилізованих самців. Натомість коти з довшим варіантом гена поводяться спокійніше і рідше комунікують голосом. Цікаво, що цей «спокійний» генотип частіше зустрічається у породистих котів, яких зазвичай розводять для слухняності.
Примітно, що подібна генетична варіація зустрічається і у диких котячих, зокрема рисей, що свідчить про те, що одомашнення не просто «приглушує» певні риси, а створює складний баланс між товариськістю і агресією. Наприклад, у самок з коротким варіантом AR підвищена агресивність щодо незнайомців.
Ці відкриття нагадують і про інших тварин, які живуть поруч з людьми. Так, міські чайки у порівнянні з сільськими стали більш сміливими і агресивними у боротьбі за їжу. Відтак життя біля людини не завжди робить тварин більш поступливими — іноді навпаки.
Вчені роблять висновок, що різноманіття поведінкових рис у котів — це не недолік, а природна еволюційна перевага. Кожен пухнастий улюбленець може мати свій унікальний набір рис, які допомагають йому краще пристосовуватися до свого середовища і до життя з людьми. Іноді бути голосним і наполегливим — це спосіб вижити і налагодити контакт з господарем, а іноді — просто прояв індивідуальності.
Отже, коли ваш кіт голосно вимагає уваги або мовчки спостерігає збоку, знайте — це частина його генетичного коду і складної історії одомашнення.
Читайте також
Як оформити колаборацію для Retail-закладу з блогерами, інфлюенсерами та брендами
