Співзасновник «Яндекса» Аркадій Волож вперше з 2014 року засудив вторгнення рф і назвав варварським.
Про це пише BBC.
«Я категорично проти варварського вторгнення Росії в Україну, де у мене, як і багатьох, є друзі та родичі. Я нажаханий тим, що кожен день в будинки українців летять бомби», — заявив Волож.
За словами бізнесмена, попри те, що він з 2014 року не живе у РФ, він розуміє, що і на ньому «лежить частка відповідальності за дії країни».
Як зазначається в заяві бізнесмена, за останній рік йому «ставили багато питань, й особливо багато з них виникло цього тижня».
За що критикують Аркадія Воложа і Яндекс
Нова хвиля критики дісталася йому наприкінці минулого тижня, коли журналісти помітили, що в біографії на своєму особистому сайті Волож назвав себе «ізраїльським підприємцем, який народився в Казахстані», ніяк не згадавши Росію, де він жив і вів бізнес.
Докори давно звучали на адресу заснованого Воложем «Яндекса», в тому числі через принципи роботи сервісу «Яндекс. Новини». Через декілька днів після початку війни колишній голова «Яндекс. Новин» Лев Гершензон публічно звинуватив компанію в тому, що вона служить «ключовим елементом в приховуванні інформації» про вторгнення від росіян, і закликав своїх колишніх колег звільнитися.
Але керівництво компанії до цих закликів тоді не прислухалося. 18 квітня 2022 року «Яндекс» видалив із пошукової видачі лінки на публікації таких ЗМІ як «Медуза», «Медиазона», «Настоящее время», ВВС і десятків інших видань, які були заблоковані невдовзі після початку російського вторгнення. Тоді ж «Яндекс» видалив із пошукової видачі сайти Facebook та Instagram, що належать компанії Meta, яку в Росії визнали «екстремістською і забороненою».
У січні 2023 року «Яндекс» знову опинився в центрі скандалу — через витік, завдяки якому з'ясувалося, що в пошуковику компанії цензурується видача картинок і відео — так, щоб фото російського президента Володимира Путіна і символи Z не з'являлися в неприємних для влади контекстах.
Від токсичних медійних проєктів (сервісів «Новини» і «Дзен») «Яндекс» позбувся в квітні 2022 року, продавши їх компанії VK, яка восени 2021 року перейшла групі «Согаз», її найбільші акціонери — співвласник банку «Росія» і давній знайомий Путіна Юрій Ковальчук.
Сам Волож був вимушений покинути раду директорів і посаду гендиректора групи компаній «Яндекс» після того, як в червні 2022 року потрапив під санкції ЄС. В обґрунтуванні до санкцій, зокрема, йшлося про те, що заснований Воложем «Яндекс» відповідає за просування державних ЗМІ Росії та їхнього порядку денного в інтернет-видачі, а також за пошук та видалення контенту, який критикує Кремль, в тому числі пов'язаний з агресивною війною проти України.
Чому Волож зробив таку заяву
Серед основних причин такої заяви – можливий поділ «Яндекса» на дві частини — російську та міжнародну. По суті для Воложа це було можливістю вийти з російських активів.
На Захід мали перейти всі нові технології — безпілотники, хмарні та освітні сервіси. А російські активи, що приносять «Яндексу» стабільний прибуток — таксі, доставка, маркет та інші — залишатися в Росії.
Але з низки причин узгодити такий договір виявилося складно, і літом 2023 року, здається, перемовини зайшли в глухий кут.
Публічне засудження війни навряд чи добре дасться взнаки на перемовинах. Усі найбільші угоди в Росії обговорюють і узгоджують на рівні Кремля і Путіна. Навряд антивоєнні заяви там сприймуть спокійно.
Нагадаємо, що Велика Британія виключила із санкційного списку російського бізнесмена Олега Тінькова. Відбулося це після прохання мільярдера й засновника Virgin Group Річарда Бренсона.
Читайте також
Не один у полі: як бізнес-комʼюніті допомагає підприємцям масштабуватися
Кримінальний тиск на бізнес в Україні: виклики для інвесторів та юридичний захист
