Згідно з результатами нового дослідження, проведеного компанією Gradus Research, українці мають оптимістичний погляд на майбутнє своєї країни. Опитування показало, що 85% респондентів вірять у можливість завершення війни до 2050 року, 75% очікують доступ до швидких та зручних державних послуг, а понад половина (57%) переконана, що рівень життя в Україні покращиться. Які ще прогнози на майбутнє висловлюють українці?
Українці вірять у завершення війни до 2050 року та залучення інвестицій
Одним із ключових висновків дослідження є те, що 85% українців вірять у завершення війни до 2050 року. Незважаючи на теперішню невизначеність, ця впевненість є свідченням великої сили духу українського народу. Оптимізм щодо припинення бойових дій має важливе значення для відновлення країни та відіграє ключову роль у формуванні довгострокових стратегій як для окремих громадян, так і для держави загалом.
Також спостерігається позитивний настрій щодо залучення іноземних інвестицій для розвитку економіки. 72% опитаних вважають, що до 2050 року Україна зможе залучити іноземні інвестиції, що є важливим фактором для економічного відновлення, створення робочих місць, впровадження новітніх технологій і зростання економіки. Ці сподівання на інвестиції відображають прагнення українців до поліпшення якості життя та економічної стабільності через інтеграцію в глобальні ринки та міжнародне співробітництво.
Демократичні цінності залишаються центральною частиною бачення майбутнього України
Українці хочуть бачити свою країну, яка й надалі дотримуватиметься демократичних цінностей навіть через багато років. 66% опитаних вірять, що в 2050 році Україна збережеться як демократична держава. Це показує глибоке розуміння громадянами важливості політичної свободи та прав людини, а також прагнення жити в незалежній, вільній країні, де панує верховенство права.
Скептицизм щодо високого рівня довіри до держави та подолання корупції
Незважаючи на загальний оптимізм, лише 43% опитаних очікують високий рівень довіри до держави у 2050 році. Це вказує на певні побоювання, оскільки питання довіри до державних установ є важливим для соціальної згуртованості та підтримки громадянами політики держави.
Крім того, лише 39% вірять, що Україна зможе досягти значного зниження рівня корупції до 2050 року. Однак боротьба з корупцією розглядається як ключовий етап на шляху до стабільного розвитку країни, підвищення якості життя та залучення іноземних інвестицій.
Значне занепокоєння щодо війни, невизначеності та депопуляції
Три основні страхи українців — це продовження бойових дій (26%), невизначеність щодо майбутнього (18%) та загроза демографічної кризи (12%). Депопуляція, спричинена міграцією, низьким рівнем народжуваності та наслідками війни, викликає значне занепокоєння, оскільки чисельність населення безпосередньо впливає на економічний потенціал та розвиток країни. Повернення мігрантів і створення умов для зростання народжуваності вважаються необхідними для забезпечення стабільної чисельності населення.
Звичка до планування повернулася на довоєнний рівень, проте горизонт планування залишається коротким
Тривала війна та нестабільна ситуація змусили людей адаптуватися до життя в умовах невизначеності, відмовившись від довгострокових планів. Дослідження вказує на те, що більшість українців орієнтуються на короткострокове планування, обмежуючи свої прогнози періодом від кількох місяців до року. Така постійна необхідність у короткостроковому плануванні негативно позначається на психологічному стані та здатності громадян інвестувати у своє майбутнє.
«Наше дослідження показує, що попри всі труднощі, українці дивляться на майбутнє з оптимізмом, який базується на реальній витривалості та прагненні до змін. Більшість вірить, що до 2050 року їхня країна стане мирною, демократичною та розвиненою, хоча й розуміє необхідність вирішення важливих соціальних і економічних проблем. Ця впевненість свідчить про здатність українського суспільства зберігати стійкість і взаємну підтримку навіть у найтяжчі часи», — зазначає Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.
Читайте також
