Щоб ефективно протистояти завершенню будівництва газопроводу «Північний потік-2» Україні та її союзникам необхідно застосовувати Міжнародне морське право.
Особливо це буде дієвим у період апеляційного оскарження рішення Danish energy agency в Датській апеляційній раді з питань енергетики, вважають експерти Центру Разумкова.
Експерти виходять з того, що Міжнародне морське право поширюється на три основних види морських територій. У кожному з цих видів Україна може створити досить перешкод щоб максимально уповільнити будівництво «Північний потік-2». Або навіть повністю його зупинити.
1. Територіальне море — відстань до 12 морських миль або 21 км від узбережжя.
Стаття 19 Конвенції ООН з морського права (1982 р) дає право судам всіх держав користуватися правом мирного проходу через територіальне море.
За винятком, якщо в територіальному морі воно здійснює дослідницьку або гідрографічну діяльність, а також заважає функціонуванню споруд, установок або будь-яких систем зв'язку прибережної держави.
«Оскільки судна, які будуть брати участь у добудові «Північного потоку-2» будуть проходити через територіальні води декількох країн і супроводжуватися військовими кораблями ВМФ РФ, до них можуть бути застосовані обмеження передбачені ст. 25 Конвенція ООН по морському праву 1982 р.», — відзначають у Центрі Разумкова.
2. Виняткова економічна зона.
Стаття 56 Конвенції ООН по морському праву 1982 р стверджує, що у виключній економічній зоні прибережна держава має суверенні права на створення споруд. Зокрема це можуть бути штучні острови, установки і споруди, морські наукові дослідження, захист і збереження морського середовища.
Тут можна використовувати подачу позовів в Міжнародний Суд ООН і Міжнародний Трибунал ООН по морському праву в частині порушення судами, які беруть участь у будівництві «Північного потоку-2».
3. Відкрите море.
Якщо судно знаходиться у відкритому морі, але має зв'язок з берегом за допомогою шлюпок, воно вважається таким, що перебуває у внутрішніх водах прибережної держави з усіма витікаючими з цього факту. Про це стверджує Доктрина про перебування судна в межах того чи іншого морського простору.
Так надається можливість обмежувати перебування суден у період пандемії COVID-19. Ці судна порушують санітарні норми і мають безпосередній зв'язок з прибережною державою шляхом переміщення громадян і товарів малими транспортними судами.
Також можна спробувати внести зміни до Конвенції про відкрите море від 1958 р, виключивши згадку про свободу прокладки трубопроводів.
Читайте також
