Українські споживачі скучили за гумором у рекламі, чекають від брендів підтримки та впевненості у майбутньому. Але недоречні жарти та показова благодійність можуть викликати хвилю хейту. Про особливості комунцікацій брендів з аудиторієї на другому році повномасштабної війни розповіла під час виступу на iForum CEO агенції iProspect Ірина Балашова.
iProspect провели дослідження поведінки споживачів в Україні та виявили, що люди очікують від брендів присутності на ідеологічному рівні: 84% опитаних вважають, що бренди мають враховувати воєнні реалії в рекламному креативі; а 79% чекають, що бізнес розкаже про свої благодійні та волонтерські проєкти. Згадування відсотку, що перераховують на підтримку ЗСУ , мотивує зробити покупку 68% клієнтів.
Коли респондентів запитали про вплив колаборацій брендів із благодійними та волонтерськими організаціями, лише 36% зауважили, що це спонукає до покупки. Хоча три чверті вважають, що такі колаборації покращують ставлення до бренду.
«Гумор у комунікації з клієнтом та концепція «жити та радіти попри війну» все ще залишається крихким льодом», — застерігає Балашова. Позитивно ставляться до гумору 56% споживачів, засуджують 7%. Гумор, впевненість у майбутньому, підтримку та відповідальність українці називали серед того, чого їм не вистачає у рекламі. У той же час саме серед того, що викликає негативні емоції — недоречні жарти, «занадто багато перемоги», показова благодійність.
З іншого боку, підтримують ідею «жити й радіти попри війну» лише 29%, 17% навіть ставляться негативно до такого підходу. З чого Балашова робить висновок: яку б стратегію комунікації не обрав бізнес, все одно частина аудиторії знайде до чого «причепитися».
Експертка також наголосила, що навіть, якщо бойові дії закінчаться умовно швидко, українські бізнеси мають бути готові ще кілька років працювати в умовах шлейфу питань війни: працевлаштування ветеранів, зруйновані сім'ї, відбудова країни тощо. Тому бізнес має навчитися відчувати настрій аудиторії та бути готовим до хейту.
