Старшокласники і їхні батьки вочевидь вже міркують про вступ 2025. Під час вибору напряму навчання вступники часто орієнтуються на найбільш популярні та престижні професії. Проте вибір однієї з ТОП-10 спеціальностей серед вступників не завжди гарантує гарні кар’єрні перспективи. запитує у HR-експертів, кому з випускників університетів в Україні найчастіше доводиться працевлаштовуватися не за фахом.
Випускники яких спеціальностей найчастіше перекваліфіковуються
За спостереженнями Домініки Іванової-Бекар, HR-експертки, власниці HR-агенції, частіше до зміни фаху схильні випускники гуманітарних спеціальностей, а от випускники технічних, медичних, інженерних факультетів більше дотримуються обраного напрямку.
Нагадаємо, що у 2024 році в ТОП-3 спеціальностей серед охочих отримати освіту увійшла гуманітарна дисципліна – філологія, на яку подали 44,7 тис. вступників. Очолила ТОП-3 психологія (49,8 тис. заяв), яка відноситься до соціальних наук. А друге місце посів менеджмент (47,8 тис. заяв).
З іншого боку, Олена Журочкина, HR-експертка, зазначає, що в цілому по ринку праці не за фахом дуже часто працюють випускники таких спеціальностей:
- юристи, з яких понад 40% фахівців перекваліфіковуються;
- технічні спеціальності, зокрема радіо-напряму, на яких нині знову є попит;
- інженери, дефіцит яких триває понад 10 років.
Варто уточнити, що спеціальність «Право» посіла четверте місце за популярністю серед вступників 2024 року. Проте кількість заяв у порівнянні з минулим роком тут зменшилася на 30%. Можливо деяка втрата інтересу до такої освіти пояснюється ситуацією на ринку праці для юристів.
Які найбільш поширені напрями перекваліфікації на ринку праці в Україні
Домініка Іванова-Бекар називає наступні найбільш поширені на ринку праці напрями працевлаштування не за фахом, зазначеним у дипломі:
- психологи – сфера послуг, продажі, управління персоналом;
- філологи – редактори, копірайтери, контент-менеджери;
- педагоги – адміністративні посади в освітніх закладах, тренінги, сфери, де потрібні комунікативні навички;
- юристи – HR, маркетинг, будь-які сфери, де потрібні аналітичні навички та увага до деталей, або перехід у власний бізнес.
Чому випускники університетів шукають работу не за фахом
«Загалом працевлаштування не за фахом досить поширене явище серед молоді навіть затребуваних спеціальностей, – коментує ситуацію Домініка Іванова-Бекар. – Причини різні, починаючи з того, що вибір майбутньої спеціальності не завжди проходить усвідомлено і часто відбувається з подачі або під тиском батьків та оточення. Як наслідок, після закінчення навчання випускники розуміють, що обрана спеціальність їм не цікава та не відповідає їхнім інтересам».
Зокрема, низку технічних, інженерних спеціальностей часто обирають через доволі низький прохідний бал на бюджет. Проте, попри відносно легкий вступ, не кожний студент може протриматись на таких факультетах до завершення доволі складного навчання. А у разі здобуття освіти деякі схильні обирати роботу не за фахом.
Іванова-Бекар додає, що важливим фактором під час вибору роботи також стає рівень заробітної платні молодих спеціалістів або висока конкуренція на ринку праці.
Наприклад, низькі зарплати викладачів штовхають випускників педагогічних спеціальностей шукати можливості в інших сферах.
З іншого боку, через традиційно високу популярність серед вступників спеціальності «Право» на ринку праці утворилася дуже висока конкуренція серед пошукачів з юридичною освітою. Вочевидь, через це, за оцінкою опитаних HR-експертів, юристи доволі часто перекваліфіковуються.