Споживчі ціни в серпні знизилися на 0,2%, проте, враховуючи низьку базу порівняння (у серпні 2020 споживча інфляція також знизилася на 0,2%), в річному вимірі індекс інфляції залишився на рівні 10,2%.
«Нинішній сплеск інфляційної активності пов'язаний з абсорбування економічними агентами структурних шоків (таких як підвищення тарифів і т.д.) і є природним ефектом в процесі посткризового відновлення економіки та її адаптації до умов нової структури витрат», — вважає глава ради Національного банку Богдан Данилишин.
При цьому немонетарні фактори формують близько 90% нинішнього приросту інфляції. Така тенденція простежується безперервно з IV кварталу 2020 року.
Основні фактори немонетарною інфляції:
- зміна тарифів на житлово-комунальні послуги (ЖКП);
- волатильність світових цін на нафту і продукти українського експорту;
- підвищення акцизів;
- поява додаткових епідеміологічних витрат і втрати від карантину.
Так, з ЖКП істотно зросла газопостачання — в 2 рази або на 100%. Електропостачання зросла на 37%.
Серед продуктів вартість цукру зросла за рік на 91%, соняшникової олії на 76%, тютюнових виробів на 19%. Зате такі безпосередні компоненти ринкового споживчого попиту як одяг і взуття в рік подешевшали на 4%, аудіо- та відеотехніка подорожчала на 1%, безалкогольні напої на 4%.
У той же час, сукупний внутрішній попит, як ключовий фактор монетарної інфляції, залишається пригніченим. Зростання реальної заробітної плати населення не покриває зростання споживчих потреб.
Населення продовжує використовувати накопичені заощадження на потреби поточного споживання. Про це свідчить постійно позитивне сальдо продажу іноземної валюти населенням (з початку 2021 року понад $1,8 млрд).
Інвестиційна активність підприємств залишається на історично низькому рівні (капітальні інвестиції — менше 9% ВВП).
При цьому підвищення облікової ставки НБУ до 8,5% не приведе до зниження темпів зростання цін з наступних причин:
- велика частина інфляції генерується немонетарними факторами;
- витрати населення України є вкрай негнучкими (більше 95% грошових доходів населення спрямовується на цілі споживання, 70% яких є цілями першочергової необхідності);
- фінансування державних витрат відбувається в умовах перевиконання плану доходів і отримання дешевих зовнішніх позик, то ефективність підвищення облікової ставки як інструмент придушення інфляції сумнівна.
В умовах домінування серед факторів інфляції чинників, слабо пов'язаних з сукупним попитом, підвищення облікової ставки і пов'язаних з нею ставок по основних операціях НБУ буде мати обмежений вплив на інфляцію, однак буде придушувати попит, необхідний для відновлення економіки і загрожувати погіршенням ситуації в економіці.
«Відповідно, на мою думку, з огляду на збереження кризових ознак у розвитку економіки в умовах немонетарного характеру основних чинників інфляції доцільно продовження заходів монетарного і фіскального характеру з підтримки сукупного попиту і подальші кроки щодо підвищення ефективності функціонування кредитного каналу монетарної трансмісії», — уклав Данилишин.
Нагадаємо, що після оприлюднення оцінки ВВП України за II квартал 2021 погіршили прогноз ВВП України в 2021 році Morgan Stanley (з 4,5% до 3,4%), Oxford Economics (з 4,4% до 4,0%), Dragon Capital (з 4,6% до 3,5%).
Читайте також
