Головний імпортер словацького газу SPP (Slovenský Plynárenský Priemysel) нещодавно спростував повідомлення від 31 жовтня про те, що Словаччина та Угорщина були близькі до завершення угоди щодо отримання газу з Азербайджану через Україну. Відповідно до цього звіту, поставки, які оцінюються в 12-14 мільярдів кубометрів на рік, повинні були здійснюватися азербайджанською державною компанією Socar за участю транспортерів SPP і угорської енергетичної компанії MVM. Однак 1 листопада представник SPP заявив, що повідомлення про ймовірну угоду були необґрунтованими.
SPP, історичний гравець у підтримці транзиту газу через Україну, зазначив, що регулярно обговорює енергетичні питання зі своїми партнерами. Проте ідею про те, що контракт на постачання за участю словацької компанії ось-ось буде підписаний, назвали хибною. Ні MVM, ні Socar, імовірно причетні компанії, не прокоментували цю інформацію.
Словаччина залишається залежною від російського газу, який імпортується переважно через Україну, хоча вона вжила заходів для диверсифікації своїх джерел постачання. Таким чином, було встановлено сполучення з сусідніми країнами, такими як Угорщина та Польща, а можливості зворотного потоку були посилені через Чехію та Австрію. Диверсифікація цих маршрутів спрямована на забезпечення безпеки поставок, тоді як угода про транзит газу між рф та Україною, яка діє на п’ять років, закінчується наприкінці 2024 року. Якщо не буде знайдено нової домовленості, потоки російського газу до Словаччини можуть бути перерваними.
Словаччина також отримує дохід як транзитер російського газу, який транспортується через Україну, а потім відправляється до Австрії. Цей транзит газу залишається ключовим для економіки країни.
У травні минулого року SPP підняла питання про доцільність створення європейського консорціуму для гарантування доставки газу до російсько-українського кордону. Ця ініціатива допоможе забезпечити постачання російського газу через Україну навіть після 2024 року. Водночас Азербайджан також ініціював переговори з Росією та Україною щодо вивчення можливості збереження транзиту газу через територію України.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв у вересні заявив, що він залишається оптимістичним щодо прогресу в цих переговорах. Водночас українська державна газова компанія «Нафтогаз» також вела переговори з Socar щодо можливого транзиту та зберігання азербайджанського газу в Україні. За словами голови правління «Нафтогазу» Олексія Чернишова, можливі два сценарії: повне переривання потоків або встановлення моделі з альтернативними постачальниками, щоб гарантувати розподіл газу європейським споживачам.
Чернишов додав, що необхідною умовою такої співпраці буде використання в Україні сховищ азербайджанського газу. Однак триваюча напруженість між Україною та рф через питання транзиту ускладнює перспективи. Так, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на початку жовтня запевнив, що Київ не продовжуватиме транзитну угоду з Москвою після її закінчення.
Попри це, Словаччина працює над тим, щоб добитися нових домовленостей, щоб дозволити російському газу продовжувати транзит через Україну. За словами Шмигаля, його уряд розуміє гостру залежність окремих країн, зокрема Словаччини, від цього ресурсу, але сподівається на поступову диверсифікацію їх поставок. Припинення дії поточної угоди та невизначеність, що виникла в результаті, викликають питання про енергетичне майбутнє регіону та здатність різних гравців забезпечити життєздатні альтернативи для своїх споживачів.
Читайте також
