За 2022-2024 роки шахраї вкрали у громадян близько 1,5-1,7 млрд грн. Понад 83% від усіх шахрайських схем з платіжними картками припадають на інтернет-схеми. Заступниця голови правління Банку «Глобус» Анна Довгальська розповіла про 5 нових схем обману та як не стати жертвою шахраїв.
Що відомо про шахрайські операції з платіжними картками в Україні
За 2022-2024 роки шахраї вкрали у громадян близько 1,5-1,7 млрд грн, за попередньою інформацією. Понад 83% від усіх шахрайських схем з платіжними картками припадають на інтернет-схеми, решта – це злочинні дії через банкомати, POS- та платіжні термінали.
Шахраї часто використовують психологічні прийоми, щоб змусити людей діяти імпульсивно. Вони можуть апелювати до емоцій, створювати відчуття терміновості та маніпулювати іншими методами, зазначила Анна Довгальська.
«Шахраї набагато швидше адаптуються до будь-яких технологічних новинок, ніж користувачі платіжних карток. Вони концентрують зусилля на суто психологічних моментах, що ґрунтуються на відсутності критичного сприйняття інформації, на незнанні громадян всіх «підводних каменів» активності в інтернеті», – сказала експертка.
Які 5 нових схем обману з платіжними картками зʼявилися в Україні
Недоставлення товару після передоплати на інтернет-майданчиках
Така схема стосується товарів, ціна яких значно нижча за ринкову. Передусім йдеться про різноманіття гаджетів: мобільні телефони, планшети, ноутбуки тощо. Шахраї пояснюють низькі ціни «ліквідацією складу», «розпродажем контрафакту», «демонстраційними одиницями товару».
Псевдобанківські дзвінки
Під час дзінків шахраї зазвичай апелюють до страхів, пов’язаних з блокуванням картки, списанням коштів, хакерською атакою, або ж навіть кажуть, що цей дзвінок має запобігти «зловмисникам, що можуть телефонувати».
Таким чином громадяни добровільно надають злочинцям свої персональні дані.
«Шахраї, як і раніше, намагаються поцупити у громадян персональні дані карток також дуже часто за допомогою психологічного тиску, навіювання та нейролінгвістичного програмування», – зазначила фахівчиня.
Прохання про допомогу: «Збір коштів»
Під час війни дуже часто шахраї використовують соцмережі (трохи рідше телефонні дзвінки) для фіктивного «збору коштів на дрони», «донати на авто» для конкретного підрозділу ЗСУ, або ж нав’язливо просять про допомогу для постраждалих від воєнної агресії. При цьому часто використовують справжні світлини, назви і номери воєнних бригад.
Тому варто завжди перевіряти волонтерів, перш ніж надавати їм власні персональні дані.
Фальшиві сторінки благодійних фондів
Хвиля нових благодійних організацій, благодійних ініціатив спонукає шахраїв створювати фальшиві сторінки реальних благодійних фондів, які нібито збирають кошти на боротьбу з глобальними катастрофами чи епідеміями.
Це пов’язано зі значною популяризацією міжнародних ініціатив у допомозі українцям, де шахраї прикриваються чужими благородними цілями.
«Виплати від Трампа» (виплати від МВФ, міжнародних благодійних фондів тощо)
Найчастіше шахраї використовують відомих політиків, керівників держав, щоб використовувати їхніх виборців, що безумовно довіряють їм та охоче реагують на «ініціативи» соціальної допомоги начебто від них.
Зловмисники можуть бути під «маскуванням» представників міжнародних фондів чи організацій, що пропонують різноманітні компенсації й виплати, пояснюючи це важкою економічною ситуацією в країні. Через те, що запропоновані до отримання суми дуже значні (найчастіше від 5 тис. грн до 10 тис. грн «одноразової виплати»), частина громадян реагує на це.
Також почастішали випадки такого шахрайства на тлі виплат за державною програмою «Зимова єПідтримка».
«Шахраї завжди «в тренді», використовуючи чи маскуючи свої злочинні наміри під чинні соціальні програми. Крім того, актуальність такої схеми зросла після заяв про виплати тим, хто перебуває за кордоном. Такі схеми не оминули й користувачів українських банків, де шахраї заманюють клієнтів на фальшиві онлайн-програми допомоги», – наголосила Анна Довгальська.
Як не натрапити на шахрайські схеми з платіжними картками
- Перевіряти URL сайту.
Завжди перевіряти адресу сайту, на якому ви вводите свої платіжні дані. Вона повинна починатися з «https://» і бути офіційною. Не відкривати підозрілі посилання. У 2024 році, за даними НБУ, 40% фішингових атак сталися через неправильне розпізнавання фальшивих сайтів.
- Не відповідати на сумнівні дзвінки та повідомлення.
Якщо телефонують або надсилають повідомлення з проханням надати дані картки, не слід відповідати на них. Офіційні організації ніколи не запитують таку інформацію через телефонний дзвінок чи електронну пошту.
- Не використовувати однакові паролі.
Рекомендується застосовувати унікальні паролі для кожного акаунта. «Сильний» пароль, що забезпечує високий рівень безпеки, має бути від 12 символів та повинен містити комбінацію цифр, літер та спеціальних символів.
- Оновлювати програмне забезпечення.
Операційна система та програми мають бути завжди оновленими, адже нові версії програм є менш вразливими і більш захищеними.
- Використовувати багатофакторну аутентифікацію.
Бажано ввімкнути додаткові шари безпеки для своїх карток та акаунтів, щоб отримати найбільший захист від шахраїв.
- Бути обачним у соціальних мережах.
Не слід відкривати фальшиві посилання в соціальних мережах та не варто поширювати свої особисті дані на сумнівних ресурсах.
«У сучасному технологічному світі боротьба із картковим шахрайством може стати одним із потужних викликів. Однак варто завжди пам’ятати, що у більшості випадків ваше ніхто не поцупить без вашої на те згоди», – зазначила фахівчиня Банку «Глобус».