7 із 10 українців переймаються, що їх друзі чи родини можуть відреагувати на шахрайське повідомлення, а 68% українців не впевнені у своїй здатності розпізнати онлайн-шахрайство, свідчить останнє дослідження Stay Secure, проведене аналітичним центром Wakefield Research 2023 року на замовлення Visa.
Про рівень обізнаності про шахрайські схеми соціальної інженерії свідчать такі показники: 73% українців найімовірніше не розпізнають «тривожних дзвіночків», які вказують, що вони зіткнулися зі злочинцями в мережі. Також, згідно з дослідженням, кожен другий українець принаймні раз потрапляв на гачок шахраїв, а 17% ставали жертвами обману неодноразово.
«У сучасному цифровому світі шахрайство стає все вигадливішим, а злочинці використовують нові підходи, щоб обдурити довірливих споживачів. Неважливо, про що йдеться: про посилку, затриману на митниці, прострочену підписку на стримінговий сервіс чи подарункову картку від улюбленого бренду, — шахраї застосовують надзвичайно переконливу тактику, щоб ввести жертв в оману. Зважаючи на стрімке зростання частки цифрових платежів, зараз як ніколи важливо, щоб споживачі розуміли мову шахрайства та залишалися насторожі», — пояснює керівник відділу ризиків Visa в регіоні Центральної та Східної Європи, Близького Сходу та Африки Чарльз Лобо.
Чому споживачі усвідомлюють небезпеку, але все одно потрапляють на гачок?
Основні висновки дослідження Visa Stay Secure:
- Хибна впевненість посилює вразливість до обману. Респонденти, що вважають себе обізнаними щодо тактик онлайн-зловмисників, з більшою імовірністю натиснуть на фальшиве посилання або повірять шахрайській пропозиції. Так, 54% «обізнаних» українців купляться на повідомлення, що містить гарні новини, а 42% відреагують на прохання виконати термінові дії, тоді як серед тих, хто сумнівається у своїй пильності, так само вчинять 48% та 32% відповідно.
- Споживачі занепокоєні вразливістю інших. 7 із 10 українців переймаються, що їхні друзі чи родини можуть відреагувати на шахрайське повідомлення із проханням підтвердити дані свого рахунку, а майже половина (46%) стурбовані, що близькі попадуться на шахрайський електронний лист із пропозицією безкоштовної подарункової картки чи продукту з інтернет-магазину. Також 68% респондентів непокояться, що жертвами онлайн-шахраїв можуть стати пенсіонери, тоді як у пильності дітей та підлітків не впевнена чверть опитаних.
- Що викликає підозру. Найменше українці вірять проханням перевстановити пароль через потенційний витік даних: для 85% опитаних повідомлення такого змісту — в трійці найбільш підозрілих. Набагато менше занепокоєння викликають СМС про статус відправлення, що доставляється (лише 28% включили такі повідомлення до топ-3 тих, що змушують насторожитися), електронні листи з оголошенням про розпродаж або появу нового продукту (27%) або прохання надати відгук про нещодавній досвід (17%) — усім цим можуть скористатися шахраї.
- Не помітити «тривожні дзвіночки» легко. Майже кожен другий (49%) українець повідомив, що переконується, що листа надіслано з дійсної електронної адреси, тоді як лише 43% перевірятимуть, чи прикріплено до повідомлення назву або логотип компанії. Менше половини респондентів шукатимуть у листі номер свого замовлення (42%) або банківського рахунку (32%), а 40% перевірятимуть правильність написання слів.
Розшифровуємо мову шахрайства
Шахраї випробовують різні підходи, щоб створювати повідомлення, які виглядають справжніми та спонукають одержувачів негайно діяти. Дослідження Visa Stay Secure виявило, які мовні звороти з найбільшою імовірністю вказують на шахрайство, та дослідило, наскільки вразливими до них є респонденти в Україні.
- Хибне відчуття терміновості: кіберзлочинці часто наголошують на терміновості, щоб спонукати людей діяти, наприклад, натиснути на посилання або відповісти відправнику. 27% українців попадуться на повідомлення про загрозу безпеці, як-от про викрадення пароля чи витік даних, тоді як повідомлення від державної установи чи правоохоронних органів зможе обдурити 32%.
- Гарні новини: Кожен другий респондент виконав би дію, про яку просять шахраї, якби повідомлення містило гарні новини, наприклад «безкоштовний подарунок для вас», «вас обрали» чи «ви переможець». 35% українців перейдуть за посиланням або дадуть відповідь на повідомлення, якщо воно пропонує фінансову можливість, причому найбільш імовірно на цей гачок потрапить молодь із покоління Z (48%), тоді як найбільш недовірливі до такого роду пропозицій пенсіонери (18%).
- Прохання виконати дії: 35% респондентів відповіли б на повідомлення, що містить прохання виконати дії, хоча найбільш підозріло українці ставляться до прохання змінити пароль.
Помічайте «тривожні дзвіночки»: як спіймати шахраїв на гарячому
Щоб краще захистити себе, споживачам варто кілька хвилин додатково подумати, перш ніж натискати на посилання, зокрема, проаналізувати мову, яку використовують шахраї.
Прості, але ефективні поради:
- Не діліться ні з ким даними свого банківського рахунку.
- Не натискайте на посилання, не переконавшись, що воно приведе вас туди, куди обіцяють у повідомленні.
- Регулярно перевіряйте сповіщення про списання коштів, які приходять у формі СМС або електронних листів і повідомляють про покупки, здійснені з вашого рахунку.
- Зателефонуйте за номером, указаним на корпоративному сайті або зворотному боці вашої кредитної чи дебетової картки, якщо не впевнені, чи є повідомлення від банку справжнім.
