28 грудня Президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт №5420 щодо криміналізації контрабанди. Парламент ухвалив його 9 грудня. Кримінальна відповідальність за контрабанду підакцизних товарів набуде чинності з 1 січня 2024 року, контрабанду всіх інших товарів – з 1 липня 2024 року.
Законом запроваджуються пороги, з яких настає кримінальна відповідальність:
за статтею 2013 («Контрабанда товарів») – скоєно у значному розмірі – якщо загальна вартість предметів контрабанди перевищує 6,71 млн грн та більше, у великому розмірі – 26,84 млн грн та більше;
за статтею 2014 («Контрабанда підакцизних товарів») – здійснена у значному розмірі – якщо загальна вартість предметів контрабанди (крім електричної енергії) перевищує 1 млн грн і більше, у великому розмірі – 2 млн грн і більше.
З 1 липня 2024 року кримінальна відповідальність за товарну контрабанду вартістю:
від 7,57 до 15,14 млн грн у вигляді штрафу від 170 до 425 000 грн;
понад 15,14 млн грн – відповідальність від штрафу у 850 000 грн до позбавлення волі на 11 років із конфіскацією майна.
Для підакцизних товарів вартістю від 1,136 до 2,271 млн грн діятиме санкція від 340 тис. грн штрафу до 6 років позбавлення волі, а вартістю понад 2,271 млн грн – від 1,275 млн грн штрафу до 12 років в'язниці з конфіскацією майна.
Народний депутат Ярослав Железняк зазначив, що в останній момент перед голосуванням у парламенті вдалося внести правки, на яких наполягав бізнес:
- пороги для товарної контрабанди пропонується підняти в 5 разів;
- пороги для підакцизних підняти у 2 рази;
- вступ в силу товарної відкладається до середини 2024 року. Це дедлайн по МВФ з перезавантаження БЕБ;
- враховано численні наполягання бізнесу щодо зазначення умисної форми вини, виключно за наявності якої може відбуватися кваліфікація дій як злочину;
- суттєво обмежено можливі випадки притягнення до відповідальності за «контрабандними» статтями за подання документів із неправдивими відомостями – у зміненій редакції вони мають бути підставою для переміщення товарів, мають підлягати обов’язковому декларуванню відповідно до митного законодавства, а також мати вплив на визначення розміру митних платежів чи дотримання заходів нетарифного регулювання.
Ухвалення законопроєкту є вимогою макрофіну від Євросоюзу на 1,5 млрд євро у 2023 році.
