Оксен Лісовий став міністром освіти та науки. Що про нього відомо

Оксен Лісовий став міністром освіти на науки. Що про нього відомо. Фото — ФБ ЛІсового

Верховна Рада України 21 березня 313 голосами призначила на посаду міністра освіти та науки Оксена Лісового, директора Малої академії наук, добровольця 95-ї бригади Десантно-штурмових військ.

За призначення Оксена Лісового (справа) на посаду міністра освіти та науки проголосували 313 депутатів ВР. Фото — Олексій Гончаренко.

The Page вирішило нагадати, хто він такий.

Оксен Лісовий (51 рік) — український учитель і організатор освіти, з 2010 року очолює Національний центр «Мала академія наук України».

Він син українських дисидентів Василя та Віри Лісових, два роки в дитинстві провів разом із батьками на засланні в Бурятії.

Освіта

• диплом художника-кераміста Решетилівського художнього училища народних промислів;
• диплом спеціаліста з бібліотечно-інформаційних систем Київського державного інституту культури;
• ступінь кандидата філософських наук (2012).

Де працював

Оксен Лісовий працював:

• учителем Києво-Могилянського колегіуму;
• тренером із фехтування;
• підтримував діяльність громадської юнацької організації «Січ»;
• на керівній посаді в гендирекції ВАТ «Укртелеком»;
• директором Національного центру «Мала академія наук України» – від 2010 року.

У вересні 2020 року спільно з президентом Малої академії наук Станіславом Довгим (батьком Олеся Довгого) ініціював заснування першого Музею науки в Україні.

У 2022-му пішов на фронт добровольцем у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Водночас дистанційно продовжує виконувати обов'язки директора МАН України.

Нагороди Оксена Лісового

• почесна грамота Міністерства освіти та науки України – 2007;
• нагрудний знак Міністерства освіти та науки України «Відмінник освіти» – 2009;
• лавреат Державної премії України в галузі освіти за цикл робіт «Всеукраїнський освітній інтернет-портал «Острів знань» – 2012;
• заслужений працівник освіти України – 2021.

Автор понад 250 наукових публікацій і 25 авторських наукових видань.

Читати на The Page