Норвезький Нобелівський комітет присудив Нобелівську премію миру за 2024 рік японській організації Nihon Hidankyo.
«Цей масовий рух людей, які пережили атомні бомбардування Хіросіми та Нагасакі, також відомий як «Хібакуша», отримує Премію миру за свої зусилля, спрямовані на досягнення світу, вільного від ядерної зброї, і за демонстрацію через свідчення очевидців того, що ядерна зброя ніколи не повинна бути застосована знову», — говориться у заяві комітету.
У відповідь на атомні бомбардування у серпні 1945 року був створений глобальний рух, учасники якого працювали над підвищенням обізнаності про катастрофічні наслідки застосування ядерної зброї. Поступово сформувалася потужна міжнародна норма, що таврує її застосування як морально неприйнятне. Ця норма стала відома як «ядерне табу».
Свідчення «Хібакуша» — тих, хто вижив у Хіросімі та Нагасакі, — є унікальними в цьому ширшому контексті. Вони створюють освітні кампанії на основі власного досвіду і виступають з нагальними застереженнями проти розповсюдження і застосування ядерної зброї.
Норвезький Нобелівський комітет, тим не менш, визнає один обнадійливий факт: за майже 80 років не була застосована у війні жодна ядерна зброя. Надзвичайні зусилля Ніхона Хіданкіо та інших представників «Хібакуша» зробили значний внесок у появу ядерного табу. Тому викликає тривогу те, що сьогодні це табу на застосування ядерної зброї перебуває під тиском.
Долі тих, хто пережив пекло Хіросіми і Нагасакі, довгий час приховували і нехтували. У 1956 році місцеві асоціації «Хібакуша» разом з жертвами випробувань ядерної зброї в Тихому океані створили Японську конфедерацію організацій постраждалих від атомних та водневих бомб. Ця назва була скорочена японською до Ніхон Хіданкьо (Nihon Hidankyo). Вона стане найбільшою і найвпливовішою організацією «Хібакуша» в Японії.
«Основою бачення Альфреда Нобеля була віра в те, що віддані своїй справі люди можуть змінити світ на краще. Присуджуючи цьогорічну Нобелівську премію миру Ніхону Хіданкіо, Норвезький Нобелівський комітет хоче вшанувати всіх тих, хто пережив Голодомор, хто, незважаючи на фізичні страждання та болючі спогади, вирішив використати свій дорогий досвід для плекання надії та залучення до боротьби за мир», — наголошують у Норвезькому Нобелівському комітеті.
Читайте також
Як говорити з підлітками, щоб вони почули: як завоювати увагу покоління Z і альфа
Фонд Андрія Матюхи та Good Donations: у «Охматдиті» впровадили систему Thompson
Постачальники Міноборони під прицілом: як уникнути кримінального переслідування
