Рада Нацбанку (НБУ) оцінила діяльність правління НБУ у 2019 році з виконання грошово-кредитної політики у 2019 році. На думку ради, керівництво НБУ не повною мірою врахувало вплив укріплення курсу гривні на споживчі ціни та економічне зростання в останньому кварталі 2019 року. Крім того, рада порекомендувала правлінню НБУ переглянути тактику досягнення інфляційної цілі та підтримки низького та стабільного рівня інфляції у середньостроковій перспективі.
У пресрелізі НБУ зазначається, що рада також дала рекомендації Кабміну. Зокрема, рада рекомендувала вжити заходів для усунення на внутрішньому фінансовому ринку структурних деформацій, пов’язаних з домінуванням запозичень держави. А також на законодачому рівні сприяти зниженню залежності надходжень до держбюджету від коливань обмінного курсу.
Упродовж більшої частини минулого року траєкторія приросту індексу споживчих цін перевищувала цільовий діапазон, що був визначений грошово-кредитною політикою на 2019 рік. Однак у третьому кварталі минулого року сповільнення інфляції прискорилося, що вплинуло на те, що наприкінці року індекс споживчих цін (ІЦС) наблизився нижньої межі цільового діапазону. Це відбулося завдяки політиці послідовного посилення монетарних умов та утримання їх жорсткими у 2019 році.
Нацбанк очікував повернення інфляції до середньострокової цілі 5% наприкінці 2020 року, однак це відбулося у листопаді 2019 року. Рада Нацбанку пояснює це тим, що правління НБУ недооцінило вплив ревальвації гривні на інфляцію та реалізацію деяких позитивних шоків, як-от рекордний врожай зернових та олійних культур, суттєвий приплив боргового капіталу, а також падіння світових цін на енергоносії.
Згідно з даними регулятора, вперше впродовж останніх трьох років було досягнуто передбаченої грошово-кредитною політикою кількісної цілі з приросту ІСЦ на кінець року. Цьому сприяло зниження імпортованої інфляції та поліпшення інфляційних очікувань завдяки укріпленню гривні.
У грудні 2019 року на тлі суттєвого уповільнення фактичної інфляції правління ухвалило рішення щодо різкого зниження ставки на 2 відсоткових пункти. У НБУ запевнили, що це не матиме суттєвого впливу на динаміку ІСЦ в першій половині 2020 року, але може призвести до підвищення ризиків досягнення інфляційної цілі у 2020 році через прискорення інфляції в другій половині року.
Динаміка процентних ставок впродовж першої половини 2019 року визначалась переважно рівнем ліквідності банківської системи. Подальше зниження облікової ставки до 15,5% та 13,5% річних у жовтні та грудні додатково вплинуло на зниження процентних ставок за новими кредитами та депозитами для суб’єктів господарювання.
Контекст. Протягом 2019 року ставки за кредитами в гривні (включно з іпотекою) стали рекордно низькими та продовжать зменшуватися у 2020-му.
