Київ став одним із найсприятливіших міст для економіки спільної участі (sharing economy). Його низький рівень державного або місцевого регулювання видів шерингової діяльності допоміг вийти столиці на друге місце в рейтингу, оприлюдненому неприбутковою організацією Consumer Choice Centre.
Найбільш дружнім до sharing economy другий рік поспіль стає Таллінн. Разом із ним першу сходинку цього року розділив Тбілісі, отримавши максимум у 100 балів.
Київ має від укладачів рейтингу 95 балів. Разом із українською столицею друге місце розділили Вільнюс, Рига, Сан-Паулу та Варшава.
На почесному третьому місці із результатом у 90 балів опинились Мехіко, Осло та Стокгольм.
Максимально кожне з 50 міст, які розглядали експерти, могло отримати 100 балів. Автори рейтингу аналізували міста за оцінками зручності шерингових послуг споживачами. Оцінюванню підлягали:
- служби таксі і доставки;
- сервіси оренди житла;
- каршерінг;
- електросамокати;
- шерингові спортивні зали.
Загалом прихильнішими до sharing economy виявились міста Східної Європи.
Внизу рейтингу опинилися Мінськ, Валлетта, Амстердам, Гаага, Братислава, Любляна, Нікосія, Софія, Токіо, Афіни, Люксембург. Ці міста віддали перевагу надмірному регулюванню інтересам споживачів.
Контекст. Намагаючися зберегти ліберальне регулювання економіки спільного використання і, зокрема, електросамокатів, при одночасному заохоченні їхнього відповідального використання 24 червня Київська міська державна адміністрація підписала Меморандум про співпрацю з операторами послуг з оренди електросамокатів. Цей документ встановлює ряд правил використання електросамокатів, таких як обмеження швидкості і повна заборона в деяких багатолюдних районах української столиці.
Внаслідок пандемії постраждали багато сфер економічної діяльності. Шерингова економіка не тільки не стала винятком, а й увійшла до числа тих, по яких вдарило найсильніше. Карантинні обмеження і локдауни в усьому світі привели до різкого падіння попиту на шеринг-послуги. Однак економіці спільного використання вдалося продемонструвати визначну пристосовність до викликів, спричинених пандемією.
Uber, наприклад, зобов'язав своїх водіїв робити «селфі», щоб довести, що вони носять маски і уникають контактів з клієнтами. Сервіси доставки змінили правила гри під час пандемії, і це позначилося на їхніх прибутках. У першому кварталі 2020 року виручка Uber Eats у всьому світі зросла більш ніж на 50%.
Інноваційний характер шеринг-економіки призвів до її безумовного успіху і, що більш важливо, допоміг їй витримати випробування коронакризою.
Читайте також
