Він до 2016 року мав російський паспорт, хоча 95% його активів знаходяться в Україні. Він входив у десятку «Форбса», а підтримував комуністів. Він неодноразово вступав у конфлікт з владою, але виходив сухим із води. 
розповідає про власника обленерго Костянтина Григоришина.
Як Григоришин пройшов шлях від айтівця до енергомагната
Костянтин Григоришин народився у Запоріжжі у сім’ї інженерів-конструкторів авіаційних двигунів. Закінчив спочатку фізико-математичну школу, а потім Московський фізико-технічний інститут. 1991 року захистив кандидатську з фізики.
З 1992 року почав займатися бізнесом, заснувавши з декількома іншими випускниками МФТІ свою першу компанію «АрагорнСофт», яка займалася малопоширеними на той час IT-продуктами. Вже наступного року Григоришин з друзями заснував підприємство «Центральна Оптова Металобаза». Компанія займалася торгівлею чорними металами та феросплавами, дуже швидко ставши одним з найбільших металотрейдерів на території СНД.
У 1995 році Григоришин відправився у самостійне плавання, розділивши бізнес зі своїми колишніми партнерами. Тоді ж він заснував фірму «Создание», яка займалася поставками трансформаторів з Запоріжжя до росії.
З 1996 по 2000 рік Григоришин взяв активну участь у великій приватизації в Україні. Він скупив низки металургійних, машинобудівних, транспортно-логістичних підприємств та обленерго. На основі них у 2005 році бізнесмен створив групу «Енергетичний Стандарт». 2007 року група «Енергетичний Стандарт» придбала контрольний пакет акцій компанії «УкрРічФлот».
Григоришин мав російське громадянство. Наприкінці 2015 року Костянтина Григоришина було оголошено у федеральний, а у квітні 2016 року — і в міжнародний розшук. Причинами стали карна справа через несплату податків на суму 916 млн рублів. Було накладено арешт і на майно підприємця, включаючи чотири квартири у центрі Москви та котедж у селищі Гірки-2 в Одинцовському районі Московської області, а також колекцію предметів мистецтва, зокрема картини відомих художників.
У 2016 році Григоришин отримав українське громадянство.
1 листопада 2018 року він став однією з 322 фізичних осіб, проти яких постановою уряду рф було запроваджено санкції.
Конфлікти Костянтина Григоришина з владою
У грудні 2008 року СБУ заборонила Григоришину в'їзд до України протягом п'яти років. Тоді олігарха підозрювали в організації низки рейдерських атак на підприємства «Турбоатому». У червні 2009 року апеляційний адміністративний суд Києва виправдав Григоришина і визнав дії силовиків незаконними.
У 2014-2015 роках Костянтин Григоришин активно критикував прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, до діяльності якого на цій посаді ставився різко негативно.
«Це як кішка з собакою. У нас, мабуть, різна біохімія чи підхід до життя. Я звик відповідати за свої слова і звик до системного підходу. А ось для Арсенія Петровича — це зовсім чужо...» — розповідав Григоришин в інтерв'ю УП.
Арсеній Яценюк 20 січня 2016 року на засіданні Кабінету Міністрів звинуватив Григоришина у підривній діяльності та роботі на іноземну розвідку. Вже після відставки Яценюка, 26 лютого 2020 року, Печерський районний суд міста Києва визнав, що то був наклеп на олігарха.
17 листопада 2023 року Служба безпеки України викрила керівництво Запорізького заводу електрообладнання, яким до листопада 2022 року володів Костянтин Григоришин, на завданні масштабних збитків бюджету України.
Конфлікти Костянтина Григоришина з олігархами
Григоришин завжди був бізнесменом, з ім’ям якого асоціювалися гучні конфлікти. Один з найбільших стався між ним та бізнесменами братами Суркісами. За словами Григоришина, у 1998 році брати змусили його вступити у партнерство з обленерго. На його думку, умови співпраці були несправедливі. В кінці 2001 року він розірвав партнерство, віддавши Суркісам долі в обленерго в обмін на 20% у «Динамо (Київ)».
2002 року Григоришина навіть було заарештовано з пістолетом та кокаїном у кишені. Він провів тиждень в ізоляторі, надалі звинувачення було знято. Григоришин назвав це провокацією, за якою буцімто стояли Віктор Медведчук і Григорій Суркіс. Медведчук ці звинувачення спростовував.
У грудні 2008 року підприємець подавав позов до Високого суду правосуддя в Лондоні проти Ігоря Суркіса. Йшлося про право викупу 98% акцій «Динамо» (Київ) за $32 млн. За словами Григоришина, він був обдурений у 2004 році, коли йому не дали скористатися правом пріоритетного викупу акцій, а саме брати Суркіси розмили його долю у 20% акцій, збільшивши їхню кількість. У цьому начебто Суркісу допоміг Ігор Коломойський. Останній виплатив за рішення суду Григоришину $15 млн.
2009 року Григоришин подавав судовий позов з вимогою анулювати угоду про продаж у 2006 році 61% акцій компанії «УНТК», яка володіла телеканалом «Інтер». 26 лютого господарський суд міста Києва своєю ухвалою заарештував акції телеканалу та доручив МВС та Генеральній прокуратурі України розслідувати обставини смерті колишнього власника каналу Ігоря Плужнікова та продаж контрольного пакету акцій у грудні 2006 року структурам Валерія Хорошковського.
9 травня 2016 року Лондонський комерційний міжнародний арбітраж виніс вердикт за позовом міноритарних акціонерів Сумського НУО імені М. В. Фрунзе. Вадима Новинського та Володимира Лук'яненка до мажоритарного акціонера — Костянтина Григоришина. Ця компанія є одним із найбільших виробників насосного, компресорного та нафтогазового обладнання в Україні. Згідно з рішенням суду Григоришин порушив акціонерну угоду і тому зобов'язаний виплатити позивачам понад $300 млн.
До кінця 2018 року рішення Лондонського суду не було виконано, влітку 2019 року Григоришин і Лук'яненко підписали мирову угоду, за якою борг було погашено 29% акцій «Харківобленерго» та «Харківенергозбут», а також контрольним пакетом (понад 50% + один голос) акцій НУО ім. Фрунзе. У листопаді 2019 року угоду було закрито.
Чим володіє Костянтин Григоришин в Україні станом на 2023 рік
Обленерго
Найбільші надбання Григоришина – обленерго, він має у власності акції семи з них. Зокрема контрольний пакет акцій Вінницяобленерго (50% + акція). Разом з Ігорем Коломойським володіє міноритарними пакетами акцій Запоріжжяобленерго, Полтаваобленерго, Сумиобленерго, Тернопільобленерго та Чернігівобленерго. Черкасиобленерго він ділить разом з державою.
Машинобудівні заводи Костянтина Григоришина
25% АТ «Українські енергетичні машини» (колишній «Турбоатом»)
ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»
ПрАТ «Запорізький кабельний завод»
ПРАТ «Львівський електроламповий завод «Іскра»
Логістика
ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» — є найбільшим річковим перевізником України. До його складу входять Дніпропетровський, Запорізький, Миколаївський, Херсонський і Чернігівський річкові порти, нерухомість, туристичні об'єкти, ремонтні компанії, склади.
З іменем Григоришина в Україні також пов'язували мережу запорізьких аптек «Медінтрейд», а також ТОВ «Ясногородська страусина ферма».
