Андрій Гмирін: «Темпи відновлення економіки залежать від відносин між бізнесом та державою»

Фото: надано партнером

Фото: надано партнером

18 травня 2020, Київ – У своєму блозі на Лига.net доцент Університету Державної фіскальної служби України Андрій Гмирін, який досліджує тему реформування вітчизняної податкової системи, поділився власним баченням щодо реанімації української економіки після карантину.


Експерт привів кілька прогнозів щодо зміни у 2020 році ВВП України — одного з найхарактерніших показників стану економіки.

  • Прогноз українського уряду. Під час прийняття закону №3279-д від 11.04.2020 щодо коригування держбюджету було спрогнозовано, що український ВВП цього року впаде на 4,8% (нагадаю, у докризовий період очікувалося зростання на 3,7%);
  • Прогноз МВФ - падіння ВВП на 7,7% із відновленням росту у 2021 на 3,6%.
  • Прогноз аналітиків J. P. Morgan– падіння на 5,1% із відновленням росту у 2021 році на 6,3%.

«Впевнений, що прогноз МВФ є дещо заниженим через його суб’єктивність. Адже головним чинником зміни ВВП ця організація бачить в отриманні Україною чергового транша, від неї самої. Отже, найбільш вірогідний показник знаходиться десь посередині між урядовим прогнозом та прогнозом J.P. Morgan», — підкреслив Андрій Гмирін.

Telegram Logo

Для того, аби відновлення економіки відбувалося більш високими темпами, експерт пропонує органам влади по закінченню карантину сконцентруватися на наступному:

1. Запровадити доступні кредитні програми

«Банківський сектор поточну кризу переносить задовільно. На відміну від 2008-го та 2014 років не було масових банкрутств банків та рефінансувань з боку держави. Облікову ставку НБУ було безпрецедентно знижено до 8%, що було б не можливо за «хворої» банківської системи. І це — сприятливе підґрунтя для початку впровадження національних кредитних програм. Забезпечення доступних кредитів для бізнесу та громадян є критично необхідним за існуючого браку ліквідності та відсутності оборотного капіталу», — зазначає експерт.

Google News Logo Підписуйтесь на нас в Google News!

Андрій Гмирін наголошує, що за відсутності джерел фінансування будь яке підприємство зосередиться на скороченні витрат та тотальній економії. Економити будуть і прості громадяни, що в період карантину отримували, в кращому випадку, 75% своїх доходів.

«Про яке зростання економіки за таких умов може йти мова? — каже доцент Університету Державної фіскальної служби України. — За умовами прогнозованої інфляції в 7% вказане збільшення грошової маси не спричинить критичних негативних наслідків. Крім того, варто враховувати, що відповідно до консенсус-прогнозу Мінекономіки на 2020-2021 роки, падіння інвестицій у 2020 році становитиме 14,8%. За такого вагомого падіння інвестицій саме держава повинна взяти на себе роль головного інвестора».

2. Заохочувати підприємців до відновлення та створення робочих місць

Сьогодні рівень безробіття в Україні оцінюється у 10,1%. На ріст цього показника мали вплив як скорочення штату підприємств у зв’язку із неможливістю роботи в період карантину, так і повернення з-за кордону «заробітчан». Тепер перед державою стоїть завдання не просто відновити втрачені робочі місця, а й створити нові. Очевидно, державний сектор не в змозі в короткі строки створити необхідну кількість нових робочих місць, отже знов вся надія на бізнес. З цього виходить і потреба лібералізувати підхід до сплати «зарплатних» податків, передусім ЄСВ.

«Законопроектом №3329-д від 30.04.2020 передбачається звільнення ФОП від сплати ЄСВ до 31.05.2020, що є логічним, але не достатнім! – вважає Андрій Гмирін. — Відстрочення сплати вказаного податку необхідно подовжити до кінця 2020 року. При цьому звіт про прийняття нового працівника потрібно залишити та прив’язати до нього отримання автоматичної пільги. Наприклад, при прийнятті на роботу нового співробітника, понад попередню штатну чисельність, — підприємство повинно отримати пільгові умови кредитування із ставкою, що має становити нижче за 5-7-9%».

3. Діджиталізувати сервіси та зменшити бюрократію

Законопроектом №3329-д від 30.04.2020 передбачено значне спрощення бюрократичних процедур, пов’язаних із реєстрацією ФОП. Експерт вважає цей крок правильним, а карантинні обмеження — гарним приводом для тестування дистанційних сервісів.

«Вважаю, цей тренд повинен зберегтися, а контакти підприємців з чиновниками — звестися до мінімуму. У комплексній програмі реформування податкової системи України «Від нестабільності до гармонії», яку я розробив разом з експертами Ради інституційних реформ, передбачене створення цифрової, зручної та зрозумілої для підприємців, інформаційно-аналітичної системи, єдиної для Податкової і Митної служб, Служби фінансового моніторингу, Служби фінансового аудиту та Служби фінансових розслідувань. Завдяки єдиній системі цих відомств з’явиться можливість доступу як підприємців так і контролюючих органів до необхідної інформації і сервісів, виявлення без участі людини потенційно ризикованих транзакцій тощо. Тобто бюрократичний та корупційний чинник буде зведено до мінімуму, що дуже важливо під час відновлення економіки», — підкреслив Андрій Гмирін.

4. Використовувати бюджетні кошти для стимуляції розвитку підприємництва

Експерт вважає, що частина податкових надходжень від бізнесу може використовуватися для фінансування критично важливих сфер економіки. Наприклад, було б доцільно прийняти бюджетне правило, за яким 2% від сплаченого бізнесом ПДВ спрямовувати виключно на фінансування пільгового кредитування для того ж самого бізнесу. «Відносини держави та підприємців мають бути взаємовигідними. Це призведе до відновлення та розвитку підприємств, збільшення оборотів бізнесу, і, як слідство, до збільшення сплати тих самих податків у найближчому майбутньому», — підкреслив Андрій Гмирін.

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини