Стримінгові сервіси Netflix, You Tube, Apple TV хочуть зобов’язати реєструвати бізнес в нашій країні. Це означає, що закордонним платформам, які мають платних українських користувачів, доведеться сплачувати податки в Україні, а не там, де вони зареєстровані.
Відповідну норму хочуть додати у законопроєкт «Про медіа», заявив 13 листопада голова Комітету Верховної Ради з гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
«Йдеться про платформи загального доступу... Ці організації отримують доходи на українській території, тому, власне, і податки вони мають платити на українській території. У цьому законі ми пропонуємо поставити їх у сферу регуляції», – уточнив Ткаченко.
Законопроєкт також передбачає економічне врегулювання роботи ЗМІ, соціальних мереж на кшталт Facebook та Instagram, а також провайдерів.
Ринок хоче справедливості
У деяких стримінгових сервісів наразі відсутні офіси в нашій країні, і вони ніяк не регулюються українським законодавством, однак це не заважає платформам заробляти на свої послугах. Зокрема, аудиторія Netflix у 2019 році, який став доступний на ринку у 2016 році, досягла 170 тис. українців, свідчать дані німецького інтернет-порталу статистики Statista. Світова аудиторія Netflix складає 158 млн чоловік.
Усі підписники, в тому числі і українські, сплачують стримінговому сервісу від 7,9 евро до 14,9 євро у місяць. Тобто доходи сервісу на українському ринку у 2019 році складуть від 16,3 млн до 30,5 млн євро. За даними аналітичної платформи Nakono, в 2017 році на 43 тис. українцях сервіс заробив $2,2 млн.
Однак щоб податки від доходів стримінгових сервісів надійшли до бюджету, потрібно спочатку витіснити з ринку піратські сайти, стверджує керуючий партнер інвесткомпанії Standart NV Карен Чифталарян. Саме вони стримують розвиток вітчизняних відеосервісів та блокують відкриття офісів західних платформ: «Офіційний контент не може розвиватися, бо легальні сервіси не спроможні конкурувати з піратськими сайтами».
У одному з найбільших у Східній Європі відеосервісів Megogo, який має офіс в Україні, вважають, що у законопроєкті варто прописати введення податків для усіх сервісів без виключення, в тому числі тих, які зараз нелегальні.
При цьому він припускає, що ініціатива Ткаченка може оминути тисячі «сірих» сервісів, і це відкине легальних гравців на 3-4 роки назад.
Наразі в Україні доступні близько 3 тисячі відеосервісів, і лише кілька із них працюють офіційно, свідчать дані Megogo. Закордонні платформи у доступі з'явилися у 2016-му році, тоді послуги українцям почали надавати Netflix, Prime Video корпорації Amazon. Цьогоріч конкуренцію західним стрімінговим сервісам склав You Tube, який запустив підписку Premium, та Apple TV. Контент останнього став доступний з листопада.
За словами Чифталаряна, в останні роки ринок легальних сервісів в Україні зростає на десятки процентів. Таку тенденцію помітили і в Megogo, там стверджують, що «зараз ринок якраз у стадії зростання за рахунок розвитку легальних сервісів і кожного року все більше медіа виходять із тіні».
Світова тенденція
Подібні податки впроваджують і інші країни, говорить президент холдингу Internet Invest Group Олександр Ольшанський.
За впровадження податку на цифрові послуги для компанії, включаючи відео, аудіо-платформи депутати парламенту взялися ще у 2018 році. Спочатку в ЄС прийняли закон, який зобов'язав стримінгові сервіси випускати 30% своєї продукції, зробленої у Європі, пише The Guardian.
Подібну норму пропонують ввести і українські законодавці. «Інакше ці провайдери обмежаться в основному російською мовою», – зазначає Ткаченко. У Megogo відсутність україномовного контенту у стрімінгових сервісів пояснюють його недостатньою кількістю та дороговизною.
Згодом Європарламент взявся і за введення до 2021 року цифрового податку для цифрових компаній. Під приціл потрапили не лише стрімінгові сервіси, а й компанії, які продають товари в онлайні.
Відеосервіси подібні ініціативи не бойкотують, а навпаки йдуть на компроміс з країнами, які вводять такі податки. Зокрема, у жовтні 2019-го генеральний директор Netflix Рід Гастінгс заявляв про готовність відкрити офіс в Італії та платити податки в цій країні, пише Reuters. Італійська аудиторія користувачів значно вища, ніж в Україні – близько 2 млн чоловік
Деякі країни вирішили не чекати. Першою у світі податок у розмірі 3% від виручки на цифрові сервіси на зразок Facebook або Amazon ввела Франція. Запровадження подібного податку розглядають уряди Австрії, Італії, Британії, Польщі.
Обігнати Францію вирішила Туреччина. Як пише Bloomberg, ця країна зараз намагається ввести податок для усіх інтернет-компаній, в тому числі і тих, хто продає відеоконтент. Україна також хоче йти в ногу з Європою, але для введення подібних ініціатив потрібно виштовхнути з ринку нелегальних гравців, підсумовують експерти.
Читайте також
Кримінальний тиск на бізнес в Україні: виклики для інвесторів та юридичний захист
Чому ринок медичного обладнання посилено досліджують правоохоронці і що з цим робити
