Фото: УНІАН
Валерій Печаєв, глава правління групи «Лекхім»
Контракт про закупівлю вакцини компанії Sinovac викликав бурхливу реакцію частини громадськості. Критика лунала як з боку грантових організацій, які були зацікавлені в придбанні американських вакцин, так і від проросійських політиків, які налаштовані проти нинішнього Кабміну. Тут їхні інтереси дивним чином збіглися.
Суть звинувачень критиків контракту про купівлю китайської вакцини зводилася до того, що в неї нібито низька ефективність і висока ціна. На ділі з'ясувалося, що аналіз ефективності вакцини проводила ВООЗ. Оскільки вакцина виявилася ефективною, як порівняти з плацебо, в 100% важких випадків, 78% випадків середньої тяжкості й понад 50% безсимптомних випадків перебігу хвороби, її визнали допустимою до застосування.
Саме тому масова вакцинація Sinovac уже почалася в Туреччині. Вартість вакцини також виявилася найнижчою з-поміж усіх конкурентів, а умови зберігання — найкращими. Чим же все-таки пояснювався скандал, хто за ним стояв і що насправді відбувається з вакциною, читайте в інтерв'ю президента компанії «Лекхім» Валерія Печаєва.
- Почнемо з неприємного питання. З-поміж звинувачень, які останнім часом звучали на вашу адресу, було твердження, що ви працювали з Раїсою Богатирьовою. Чи так це?
- Я в галузі все своє свідоме життя. Я — президент Організації роботодавців фармацевтичної та мікробіологічної промисловості України, член колегії МОЗ України. За 30 років незалежності встиг попрацювати з 23 міністрами охорони здоров'я. Свого часу вимушено стикався і з Раїсою Богатирьовою. Але це можна назвати не роботою, а, імовірно, конфліктом. Саме з Богатирьовою в нас усе доходило до божевільних скандалів. Причина в тому, що нам, українським виробникам, не дозволяли брати участь у тендерах МОЗ. Варто зазначити, що за часів міністра Богатирьової у 2012-2014 рр. «Лекхім» не виграв жодного тендеру. Усі чутки про виграні «Лекхімом» багатомільйонні закупівлі є фейками. З усіх міністрів охорони здоров'я якщо з кимось і були, можна сказати, позитивні відносини, так це з Олександром Квіташвілі, який прийшов уже після Богатирьової.
- Як ви ставитеся до того, що держзакупівлі за часів Квіташвілі передали міжнародним організаціям?
- Загалом позитивно. Але є нюанси. Найефективнішою в закупівлях організацією є ПРООН. Вона дала змогу фармацевтичній галузі освоїти програму боротьби з туберкульозом. Чого не скажеш про UNICEF, яка не допускала вітчизняних виробників до торгів. Утім, зараз ця проблема потроху розв'язується.
- Повернімося до вакцини проти коронавірусу виробництва китайської компанії Sinovac. Як ви взагалі уклали договір із МОЗ про її постачання?
- Ми виграли тендер, запропонувавши найнижчу ціну з-поміж усіх учасників. Чому ми? Бо ми — офіційний дистриб'ютор продукції Sinovac в Україні. Поясню ситуацію. «Лекхім» — виробник фармацевтичної продукції. У нас два власні підприємства — у Харкові та Умані. Зараз ми будуємо третій завод і великий складський комплекс в Обухові Київської області. Десь у грудні 2019 року ми складали плани щодо організації нових виробництв і ухвалили рішення про створення на території України виробництва вакцин. Гадаю, немає країн у світі, де б ми не шукали партнера для цих цілей. Знайшли в Китаї.
Коли почали працювати, нас цікавила не якась одна вакцина, а пул, де ми могли б організувати виробництво вакцин. Але вже в січні-лютому стало зрозуміло, що в Україну йде колосальна біда. Ми загострили свій пошук на компаніях, які почали розроблення вакцини. Тоді про виробництво не йшлося. Ми налагодили зв'язки з чотирма компаніями: двома американськими, однією англійською та однією китайською.
- А за якими критеріями ви шукали партнерів?
- Під час виробництва вакцин мають значення чотири чинники. Перший — безпека вакцини. Другий — ефективність вакцини. Третій — доступність вакцини. Четвертий — авторитет партнера. Наш вибір припав на китайську компанію з однієї причини: передусім із погляду безпеки. Дві американські компанії працювали над створенням вакцини на основі РНК. Проблема одна: людство до цього такі вакцини не виробляло. І ми не знаємо, як вони вплинуть на здоров'я.
«Лекхім» і Sinovac — стратегічні партнери. Підписано угоду про довгострокову співпрацю в галузі дистрибуції та виробництва. Поки що ми маємо ексклюзивне право на вакцину на території України, оскільки підписали із Sinovac угоду про те, що не працюємо з іншими вакцинами цього самого типу, з іншими виробниками.
Хочеться додати: злостивці пишуть, що «Лекхім» — це прокладка. Вони просто не можуть зрозуміти, що це не так. Адже країна роками працює через прокладки — і раптом щось виходить без прокладки. Вони не можуть повірити, що це взагалі може бути чиста, прозора схема, і починають вигадувати всіляку гидоту. Унікальність «Лекхіму» полягає в тому, що ми першими придумали цю ідею — домовитися з компанією Sinovac. На нас поклали обов'язки: реєстрація вакцини, доставка, проведення фармаконагляду — а це дуже великі витрати.
Вакцини у світі фізично немає. Найближчим часом Україна не отримає ні Pfizer, ні Moderna. Могла б отримати щось дешевше, ніж вакцина Sinovac — будь-який постачальник прийшов би на відкритий тендер і запропонував би її.
- Хтось з українських фахівців підказав вам, на якій компанії зупинити вибір?
- Ми створили свою робочу групу, яку очолив Федір Лапій — провідний дитячий вірусолог. Велику допомогу надала Тетяна Думенко з Державного експертного центру й багато інших. Нам підтвердили: це досить ефективна вакцина, якою треба займатися. Крім того, Sinovac запропонувала не тільки вакцину проти COVID. Ми плануємо випускати з ними на харківському «Лекхімі» ще й вакцину проти грипу.
Я хочу, щоб ви зрозуміли: це не спонтанне рішення. Перший договір про нерозголошення ми підписали з компанією Sinovac ще 20 квітня. Компанія провела масштабні дослідження в усьому світі. Спочатку вони навмисно заражали мавп COVID і дивилися, чи працює вакцина. Потім вони провели випробування на безпеку на 144 добровольцях. 600 осіб узяли участь у дослідженні на другій стадії — перевірці на ефективність. Ефективність вакцини тоді була 97%.
Після цього в червні ми підписали з ними п'ятирічну угоду, глобальний меморандум. У чому він полягає? Нас насамперед цікавить організація виробництва двох вакцин, які є вкрай необхідними. 30 липня ми дали завдання щодо проєктування в Харкові такого виробництва. Зараз проєкт практично готовий. Ми проводимо тендери з вибору підрядника — будівельної компанії та постачальника устаткування. Саме виробництво вакцин складається з двох частин: перша — це вирощування вакцини; друга — це виготовлення готової формули. Ми взяли поки що другу стадію — виготовлення готової формули. Її й будемо реалізовувати. У другому півріччі 2022 року ми вироблятимемо вакцини.
Щодо дистрибуції. У нас підписаний п'ятирічний договір із Sinovac, ми взяли на себе зобов'язання як партнери, що представлятимемо їхню продукцію. Ви знаєте, що 30 грудня ми підписали контракт із МОЗ про постачання одного мільйона дев'ятисот тисяч доз.
- Чому МОЗ вибрало саме вакцину Sinovac, а не Pfizer або Moderna?
- Бо вакцини у світі фізично немає. Україна не отримає найближчим часом ані Pfizer, ані Moderna. Могла б отримати щось ще дешевше за нашу вакцину — будь-який постачальник прийшов би на відкритий тендер і запропонував би її. І виграв би конкурс. Над вакцинами працюють 140 компаній. Але робота триває, а вакцинувати треба зараз. Повірте мені: лютий і березень в Україні, з погляду епідемії, це буде пекло. Але мало того, крім лютого та березня, нам треба ще пережити наступний рік і наступну осінь, коли буде таке само.
- Коли вакцина може з'явитися в країні?
- Ми докладемо всіх зусиль, щоб поставити її в лютому.
- Навіщо вам взагалі потрібна Sinovac для виробництва вакцин?
- Будь-який виробник, який в Україні береться за новий продукт, не може освоїти його власними силами. Тому коли ми вирішили, що будемо займатися вакцинами, ми розуміли, що нам потрібен партнер, виробник із великим досвідом.
До того ж дослідження Sinovac проводилися під контролем ВООЗ. Ця організація рекомендує застосовувати вакцини, ефективність яких є контрольованою. Тому вже розпочато масову вакцинацію Sinovac у Туреччині та Індонезії. Планується вона й в інших країнах.
Одне можу сказати точно: вакцини Sinovac — найбезпечніші. Немає жодного випадку серйозної «побочки». Навіть люди, які вакциновані й захворіли на COVID, ніколи не вмирають і не переносять його за важким сценарієм. Що важливо: ми не втручаємося в клітину цими вакцинами. Тому я вважаю, що українці отримають високоефективну безпечну вакцину. Я, наприклад, маю намір першим вколоти її собі, бо впевнений, що ця вакцина є безпечною.
- Скільки коштуватиме одна доза вакцини?
- 504 грн. Це за вартості вакцини Moderna $40 (1120 грн), а Pfizer — 15 євро (510 грн) у європейських країнах. До того ж за ціни 15 євро на заводі в Бельгії після доставки її в Україну за температури зберігання -80 градусів за Цельсієм і розподілу в лікарні вакцина стає «золотою».
З огляду на валютну різницю, витрати на гарантію, виставлення акредитива, фармаконагляд та інші витрати наша ціна дасть змогу отримати 3-4% рентабельності не більше.
Додам, що температура зберігання вакцини Pfizer — мінус 70-80 градусів, вакцини Moderna — мінус 20 градусів. Ви розумієте, що таке для України мінус 20? Я вже мовчу про мінус 80, якщо міністр охорони здоров'я Великої Британії сказав, що така температура призведе до революції в дистрибуції вакцин. Температура зберігання вакцини Sinovac — плюс 2-8 градусів.
- Хто стане основним покупцем вакцини?
- Сподіватися на державу, на те, що вона забезпечить безоплатними вакцинами населення України, не доводиться. Тому ми пропонуємо промисловим підприємствам із 15 січня до 15 лютого подати заявки на постачання вакцини. Гадаю, що ми поставимо вакцину для підприємств за квітень-березень. Ми хочемо зрозуміти, чи готові підприємства закуповувати цю вакцину для себе, для своїх працівників і членів їхніх сімей.
- Що ви будете робити на новому заводі в Обухові?
- В Обухові в лютому запускаємо складський комплекс, у серпні — першу чергу заводу з виробництва антибіотиків — цефалоспоринів. Виробництво ж вакцин за схемою in bulk плануємо розпочати 2022 року в Харкові. In bulk — це виробництво готової форми, включно з розливом, пакуванням і фасуванням уже інактивованої вакцини. Йдеться про вакцини проти сезонного грипу та COVID-19.
