Упродовж останніх місяців в Україні спостерігається інфляція, що перевищує 10%. Зокрема, незважаючи навіть на те, що в серпні споживчі ціни знизилися на 0,2%, в річному вимірі індекс інфляції залишився на рівні 10,2% (оскільки в серпні 2020 року споживча інфляція також знизилася на 0,2%).
Висока інфляція, безумовно, не може не радувати осіб, відповідальних за наповнення державного бюджету. Проте зростання цін аж ніяк не радує бізнес, а надто кінцевого споживача.
У зв’язку з цим правління Національного банку навіть ухвалило рішення з 10 вересня підвищити облікову ставку на 0,5 процентних пункта — до 8,5% річних. Водночас регулятор припиняє використання антикризових монетарних заходів від початку четвертого кварталу 2021 року.
Як повідомили на сайті НБУ, посилення монетарної політики сприятиме втриманню під контролем інфляційних очікувань і поверненню інфляції до сповільнення до цільового показника 5%, якого очікують у 2022 році.
А голова Ради НБУ Богдан Данилишин опублікував особистий розлогий коментар щодо ситуації з інфляцією.
звернулося за додатковими коментарями до експертів ринку.

«Поточний рівень інфляції в Україні — це, безумовно, наслідок світової інфляції ресурсних і продуктових цін через масштабне кількісне пом'якшення в усьому світі. У цьому контексті рішення локальних центральних банків, зокрема й НБУ, мають обмежений вплив на боротьбу з інфляційними тенденціями. Щоправда, місцеві центробанки можуть розбурхати місцеву інфляцію певними необережними діями. Наразі показники серпня дають надію на сповільнення інфляційних тенденцій, хоча зазвичай в Україні згасання інфляції дуже інертне. Окрім того, очікуваний на серпень сигнал про згортання кількісного пом'якшення так і не прозвучав. Це означає, що інфляційні тенденції можуть продовжуватися ще певний час на глобальних ринках.
В українському контексті інфляційні тенденції будуть визначатися передусім бюджетною політикою. Наразі бюджет має супердоходи від інфляційного податку. І тут постає принципове питання: куди будуть спрямовані ці додаткові доходи? Якщо їх використають на фінансування дефіциту, тоді ми будемо в гарній позиції, зокрема щодо питань інфляції. Якщо ж видатки будуть збільшені відповідно до понадпланових доходів, тоді, боюся, корегування облікової ставки матиме дуже символічний вплив на інфляційні тенденції, а збільшення бюджетних видатків додасть жару в інфляційне полум'я. Наразі плани щодо цього критичного питання незрозумілі. Можливо, будемо мати більш чітку картину після візиту місії МВФ наприкінці вересня».

«У найближчі пару місяців інфляція може прискоритися внаслідок високих виробничих витрат та стійкого попиту, після чого почне поступово сповільнюватися, передусім через ефект високої бази порівняння і очікуваного зниження світових цін на сировину. Водночас будуть переважати ризики зростання інфляції через більш високе, ніж очікувалося, зростання вартості продуктів харчування та непродовольчих споживчих товарів.
Рішення про підвищення облікової ставки відповідало очікуванням ринку. Риторика Нацбанку дає змогу припустити, що ризик інфляції — його основний пріоритет, оскільки ІСЦ піднявся до 10,2% г/г у липні та серпні та може вийти за межі очікуваної траєкторії. Слабке зростання ВВП у другому кварталі обумовлене більш пізнім періодом збирання врожаю. Тому регулятор очікує кращого результату в третьому кварталі цього року. Наш базовий сценарій передбачає незмінну облікову ставку до кінця 2021 року».

«На відміну від розвинених країн, в Україні інфляційні очікування не стали на якір. Наприклад, за даними Info Sapiens, в липні індекс інфляційних очікувань в Україні становив 192 з можливого максимуму 200.
Тому очікувати, що інфляційний тиск в Україні спаде сам собою, надто ризиковано: Україна може увійти в інфляційну спіраль, яка загрожує економічній стабільності.
Єдиний спосіб гарантовано стримати інфляційний тиск у цій ситуації — збільшити привабливість гривні через підвищення процентних ставок і обмежити її доступність для банків. Сильна гривня придушить інфляцію через стабільні або нижчі ціни на імпортні товари».