Трирічний прогноз розвитку макропоказників України має сформувати середньострокові орієнтири для бізнесу та інвесторів, а також стане основою під час підготовки проєкту Державного бюджету України на 2022 рік. Експерти по-різному оцінюють цей документ. Тому 
дізналося думку фахівців щодо реалістичності прогнозу та про те, чи взяла до уваги держава в ньому всі важливі моменти.
Автори прогнозу економічного та соціального розвитку України на 2022 — 2024 роки (далі — Прогноз) стверджують, що він був створений на основі аналізу результатів розвитку економіки у 2020 році та впливу на неї пандемії COVID-19 у 2020 — 2021 роках. Крім того, документ бере до уваги Державну програму стимулювання економіки для подолання негативних наслідків коронавірусу, Національну економічну стратегію на період до 2030 року і ще чимало інших програмних та прогнозних документів та обмежень, які накладатимуть зовнішні та внутрішні умови функціонування економіки.
Загалом, прогноз розроблений за базовим сценарієм на 2022 — 2024 роки, до якого закладено подальше поступове прискорення економічного зростання, що його вже очікує держава за підсумком 2021 року.
Також Прогноз містить оцінку альтернативного сценарію розвитку для України. У ньому взято до уваги більш песимістичний розвиток подій із поширенням та мутацією вірусу, що ускладнюватиме постпандемічне відновлення економіки.
Отже, за базовим сценарієм прогнозується:
Прогноз КМУ виглядає непогано, хоча натепер уже можна сказати, що інфляція 2021 року буде суттєво вища, а в зовнішній торгівлі ми матимемо різке розширення дефіциту у 2022 році на тлі згортання кількісного пом’якшення. І традиційно урядовий прогноз передбачає покращення економічної ситуації в майбутньому (прискорення зростання), хоча для цього потрібні інвестиції в економіку вже сьогодні, а цього не спостерігається. Тому пришвидшення економіки у 2023 та 2024 роках виглядає наразі сумнівним.
Дмитро Боярчук
Виконавчий директор CASE Україна
Прогноз уже став базою для підготовки Бюджетної декларації на 2022 — 2024 роки, яку ухвалив парламент. За повідомленням голови податкового комітету ВР Данила Гетманцева, одним з пріоритетних завдань держави тепер буде фінансування програм залучення цільових інвестицій та збільшення частки промисловості в структурі ВВП, а також частки середньо- і високотехнологічної продукції в загальному обсязі випуску промисловості, стимулювання експорту промислової продукції, інвестицій у промислове виробництво тощо.
На папері все виглядає солідно. Водночас УСПП нещодавно виступив за необхідність оперативного доопрацювання Програми діяльності Кабінету Міністрів України. На думку підприємців, цей документ має йти в пакеті із проєктом держбюджету 2022 року, який зважатиме на рекомендації Прогнозу.
«Відсутність такої програми не дає змоги оцінити ефективність чинного уряду, його ініціатив, а відтак і передбачити відповідні ресурси в бюджеті», — зазначив президент УСПП Анатолій Кінах.
Він вважає, що у програмі діяльності КМУ потрібно взяти до уваги пріоритети зростання економіки та можливість проведення реальних реформ у промисловості, податковій, грошово-кредитній політиці тощо. Вони напряму впливатимуть на макроекономічні показники в Україні.
Яким буде ВВП?
Якщо звернутися до статистики, то ВВП України прискорився на 5,4% у другому кварталі 2021 року. Основними чинниками зростання стали поступове відновлення бізнесу після локадауну, пом'якшення карантинних обмежень та оптимістичні бізнес-прогнози на майбутнє. Світовий банк у червневому звіті спрогнозував збільшення ВВП України на 3,8% у 2021 році, хоча в січневому звіті очікувалося 3%. У 2022 і 2023 роках Світовий банк очікує від української економіки зростання на 3,1%.
А за прогнозами інвестиційної компанії Dragon Capital, на кінець цього року ВВП становитиме $191 млрд (із $150 млрд у 2020 році). Інфляція цього року буде вища, ніж у 2020-му. Це призведе до того, що дефлятор (співвідношення номінального до реального ВВП) за прогнозами становитиме 20% на кінець року. Тобто реальний ВВП зростатиме не так швидко, як номінальний. На 2022 рік компанія прогнозує зростання ВВП до 4,3% ($210 млрд).
Однак не всі експерти оптимістично дивляться в майбутнє.
Показники, наведені в Прогнозі економічного та соціального розвитку України на 2022 — 2024 роки, виконані не будуть, оскільки для їх розрахунку використовувалися прогнозні показники на 2021 рік, які вже не виконуються. Зокрема, в Держбюджеті на 2021 рік закладено зростання ВВП на 4,6%. Проте вже тепер Мінекономіки знизило цей прогноз до 4,1%, а Нацбанк прогнозує зростання ВВП лише на 3,8%. У реальності ситуація виглядає набагато гіршою. Економіка не відновлюється після локдауну. Частина підприємств продовжує скорочувати виробництво та звільняти працівників. Восени очікується черговий спалах коронавірусу та запровадження нового локдауну, що призведе до нового падіння української економіки. Єдиний чинник, який сприятиме зростанню номінального ВВП, — це висока інфляція. Також Нацбанк уже підвищив облікову ставку до 8%, а фактично до 9%, оскільки він надаватиме рефінансування комерційним банкам щонайменше під 9%. Це також поглибить кризу та гальмуватиме відновлення економіки.
Олександр Хмелевський
незалежний експерт, к.е.н.
Хмелевський вважає, що без докорінної зміни економічної та політичної системи Україні не варто очікувати на показник зростання ВВП вище ніж 3% на рік навіть за сприятливих умов. Його прогноз динаміки реального ВВП: 2022 рік — 0% зростання, 2023 рік — 2%, 2024 рік — 2%. Щодо інфляції, то вона буде також набагато вищою від прогнозного рівня. У 2021 році вона може досягти 12 — 15%, у 2022 році — 25%, у 2023 році — 15%, у 2024 році — 10%.
У травні цього року Міністерство економіки випустило традиційний прогноз, у якому дало оцінку економічній ситуації в Україні та майбутньому її розвитку. Серед безлічі цифр нас цікавлять такі:
- у 2022 році ВВП зросте на 3,8%, а у 2024-му — вже на 5%;
- рівень безробіття впаде до 8,5% у 2022 році та до 7,8% у 2024 році;
- експорт у 2022 році зросте на 6,5%, а от імпорт — на 9,2%.
Проблема завжди полягає в ризиках. Власне, частина з них дійсно зазначена в документі. Мінекономіки ділить їх на дві категорії: постійні та притаманні тільки Україні та динамічні, порівняно нові за характером. Так от, серед них вказана гібридна агресія Росії, але не вказаний інший аспект, економічний.
Серед ризиків для економіки України вказана гібридна агресія Росії.
Мінуси Прогнозу
Звичайно, урядовий прогноз — це політична оцінка, а не експертна. З політичної точки зору керівництво країни повинно вірити в швидке уповільнення інфляції, що економіка буде покращуватись з року в рік, що ситуація з торговим балансом різко не погіршиться. Тому в урядовому прогнозі такі речі згладжуються, хоча на експертному рівні в Мінекономіки усі ці речі мають відслідковуватися та братися до уваги.
Що мав Кабмін взяти до уваги в цьому документі? Уже за кілька тижнів, імовірніше за все, буде оголошено про згортання програми кількісного пом’якшення. Орієнтовно це відбудеться 26 — 28 серпня під час економічного симпозіуму в Джексон Хоул, де буде виступ Джерома Пауелла, голови Федеральної резервної системи. Якщо Пауелл дійсно дасть такий імпульс (є всі підстави цього очікувати), то загальна ситуація для української економіки сильно зміниться. По-перше, ускладниться доступ на світові ринки (нерезиденти вже і так давно не приходять, але була можливість позичати через євробонди). У цьому контексті знову на перше місце вийде питання МВФ. По-друге, ресурсні ціни, від яких ми явно виграємо, або припинять своє зростання, або навіть розгорнуться. Оскільки план згортання буде дуже поступовий (2022-й рік – це відкачування зайвої ліквідності, а 2023-й рік — це підняття відсоткових ставок), то напевно не буде різкої реакції на зміну курсу.
Дмитро Боярчук
Виконавчий директор CASE Україна
Але для України умови зовнішньої торгівлі, а також можливості залучення фінансування почнуть помітно погіршуватись. І складається таке враження, що $650 млрд, які МВФ роздав по світу через емісію SDR (Україна отримає $2,73 млрд), — це саме для того, що підкласти соломки з огляду на неминучі проблеми країн, що розвиваються.
Ось цей момент, який несе високі ризики для України, в Прогнозі нечітко відображений. Окрім того, викликають багато запитань нові локдауни, які вводитимуть через коронавірус, який знову стрімко розповсюджується Україною.
Пряма цитата Прогнозу: «Прогноз на 2022 — 2024 роки побудовано на припущенні, що у І півріччі 2021 року розгорнеться повномасштабна вакцинація... яка покаже свою ефективність уже в другій половині року та сформує суспільний імунітет... Як наслідок, із 2021 року розповсюдження світової пандемії піде на спад, впровадження карантинних обмежень пом’якшуватиметься». Я розумію, що всі прогнози загалом — це припущення. Але коли це припущення покладається на таку ще більш непостійну штуку, як вірус, — це абсурд. Коли складали цей Прогноз, не було відомо про штам «Дельта», який сьогодні здійняв стільки галасу.
Роман Бабіцький
голова Ради з питань іноземних інвестицій та економічного розвитку України
Що чекає на Україну?
В аналітичному центрі «CASE Україна» очікують, що ВВП у поточному році зросте на 4% здебільшого з причини кращого врожаю та низької бази порівняння. Але на тлі падіння економіки минулого року це зростання можна вважати стагнацією. У 2022-му фахівці також прогнозують сповільнення зростання до 3,8%. Адже інвестиції в українську економіку слабкі. І чинник згортання стимулювального кількісного пом’якшення у світі також відіграватиме свою роль.
Інфляція цього року перевищить 10%. Наступного року вона буде сповільнюватись, але через свою інерційність навряд чи опуститься до 5%, як того хоче НБУ (5,7% на кінець року — оцінка експертів). Доходи бюджету будуть у гарному стані через «інфляційний податок» і свттєво перевищать початковий план, проте, з іншого боку, Мінфін матиме великі проблеми з фінансуванням дефіциту (вже має). Обидва чинники працюватимуть на фактичне зменшення розміру дефіциту.
Поточний рахунок цього року буде близько нуля (профіцит 0,4% ВВП, згідно з нашими оцінками) з причини сприятливих цін на основний товарний експорт з України. Але через очікуване згортання програм кількісного пом’якшення відбудеться різке розширення дефіциту протягом 2022 року (4,1% ВВП — дефіцит поточного рахунку у 2022 році).
Курс гривні залишатиметься здебільшого стабільний, хоча після очікуваного оголошення про згортання стимулювальних монетарних інструментів ми чекаємо на повернення незначного девальваційного тиску. Хоча на цьому тлі НБУ навряд чи дозволятиме суттєві коливання, оскільки Центробанк чітко дав зрозуміти, що використовує обмінний курс для зниження темпів інфляції.
Врешті-решт і ціни на наш експорт навряд чи обваляться одну секунду, ми очікуємо досить високого рівня експортних цін до кінця року. Тому 27 — 27,5 — це прогнозований курс гривні на друге півріччя. На 2022 рік вимальовується помірна девальваційна тенденція. За нашими оцінками, протягом наступного року гривня може помірно ослабнути до 28,5 — 29 грн за долар на тлі розширення торгового дефіциту.
Протягом року гривня може помірно ослабнути до 28,5 — 29 грн за долар.
Щодо рівня безробіття в Україні, то до пандемії він становив близько 9%, а після локдаунів збільшився на 9,9%. Однак офіційні дані можуть відрізнятися від реальності, оскільки є великий відсоток людей, які працевлаштовані фіктивно. Загалом, за прогнозами експертів ринку праці, у 2022 році кількість офіційних безробітних може досягти 10%, у 2023 році — 9,5% та у 2024 році — 9 %.
Водночас, за підсумками 2020 року, в нас частка тіньової економіки сягнула 30% ВВП, що на 3 відсоткових пункти вище показника 2019 року. Цього року цифри будуть ще вищі. Тому реальну кількість безробітних в Україні неможливо точно підрахувати та спрогнозувати.
Водночас, за попередніми оцінками нашого уряду, навіть за умов відсутності нових локдаунів та обмежень Україні наразі потрібно 2 роки, щоб відновити економіку рівня 2019 року. А вірус «Дельта» вже розповсюджується по країні, тому оптимістичний варіант Прогнозу виглядає не дуже переконливо.
Читайте також
