12 голосів замість 10: що пропонує новий законопроєкт про КСУ

Микита Жуков
Голова Комітету АПУ з конституційного права, адміністративного права та прав людини
Фото: КСУ/FB

Фото: КСУ/FB

21 грудня 2020 року депутати зареєстрували в ВР законопроєкт «Про конституційну процедуру». Його метою є урегулювання процедурної та процесуальної діяльності КСУ.

Зокрема, пропонованим проєктом приводяться у відповідність із конституційною вимогою:

  • порядок здійснення судом своїх повноважень під час розгляду справ конституційної юрисдикції;
  • підстави та порядок звернення до нього;
  • процедура розгляду ним справ;
  • винесення та виконання його рішень, надання висновків.
Telegram Logo

Загалом законопроєкт складається з восьми розділів, перші п'ять з яких описані у попередньому матеріалі The Page. Останні розглянемо нижче.



Розділ VI законопроєкту регулює питання актів КСУ, виконання його рішень і висновків.

Встановлюються:

Google News Logo Підписуйтесь на нас в Google News!
  • обов’язок суду надсилати ухвалу учаснику та залученому учаснику конституційного провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення;
  • правова природа забезпечувального наказу як виконавчого документа, виконання якого є обов’язковим для всіх органів держвлади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, а також фізичними та юрособами та їх об’єднаннями на всій території України.

Закріплюється можливість суду визнавати акт (його окремі положення) таким, що не відповідає Конституції в певному аспекті (застосування його у певний спосіб, до визначеного судом кола правовідносин чи осіб тощо) без втрати ним чинності в цілому.

Водночас передбачається, що суд обов’язково встановлює особливий термін (не менше одного місяця) для втрати чинності законом (його окремими положеннями), яким встановлено юридичну відповідальність.

У частині виконання порядку виконання рішень та висновків суду, законопроєкт урегульовує ситуацію, що виникає після постановлення судом свого рішення або надання ним свого висновку.

Абсолютною новелою є запровадження інституту відшкодування шкоди, завданої дією та застосуванням актів, що визнані неконституційними.

Розділи VII і VIII передбачають положення прикінцевого та перехідного характеру.

Прикінцевими положеннями законопроєкту:

  • 1) вирішуються питання набрання законом своєї чинності із передбаченими особливостями для окремих його статей;
  • 2) надається доручення органам державної влади в частині розробки нормативно-правових актів, передбачених цим законом, а також приведення існуючих актів законодавства у відповідність;
  • 3) вносяться зміни у чинне законодавство України, необхідні для забезпечення функціонування узгодженої правової бази у секторі конституційного судочинства (зокрема, в частині дисциплінарної відповідальності суддів КСУ).

У перехідних положеннях визначається юридична доля правовідносин, які склалися до дня вступу закону в силу, а також справ КСУ, щодо яких конституційне провадження вже відкрито судом.

Крім зазначеного вище, у Прикінцевих положеннях містяться й інші цікаві моменти.

Так, відповідно до п. 5 Конституційний суд протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим законом має привести свої внутрішні акти у відповідність до нього.

А отже, після ухвалення, регламент КСУ має місце на своє існування, водночас його положення не можуть суперечити закону. Ба більше, саме слово «регламент» змінюється на «внутрішні акти, що регламентують організацію роботи Конституційного суду».

Крім того, Прикінцевими положеннями вносяться зміни і до процесуальних кодексів. Так, змінюються підстави перегляду судових рішень за винятковими обставинами.

Чинна норма має наступний вигляд. Зокрема, підставою для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами є встановлена КСУ неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їхнього окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Водночас у проєкті закону словосполучення «якщо рішення суду ще не виконане» пропонується прибрати. Таким чином, пропонується розширити можливості в перегляді судових рішень за винятковими обставинами.

Крім того, подати заяву про перегляд судового рішення за винятковими обставинами можна буде протягом 3 років від дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Також пропонуються і зміни до закону «Про регламент Верховної Ради».

З ч. 11 ст. 147 регламенту ВР пропонується виключити словосполучення «і щодо його положень Конституційний суд України не висловив застережень».

А отже, після затверждення змін зникне суперечність між ст. 159 Конституції та ч. 11 ст. 147, ст. 149 закону про регламент ВР у частині наявних застережень як підстави для неможливості вирішення подальшого питання про попереднє схвалення чи ухвалення законопроєкту.

У зв’язку із зазначеними змінами змінюються і ст. 149 закону «Про регламент ВРУ».

Ч. 5 ст. 149 регламенту ВР матиме наступний вигляд:

Quote«Верховна Рада може розглянути питання та прийняти рішення про попереднє схвалення законопроєкту відповідно до ст. 155 Конституції чи ухвалення законопроєкту відповідно до ч.1 ст. 156 Конституції за умови, що такий законопроєкт за висновком КСУ відповідає вимогам ст. 157, 158 Конституції».

Тобто, дана стаття буде приведена у відповідність із ст. 159 Конституції.

Тож, більше Верховна Рада не продовжуватиме роботу над законопроєктом через наявні у висновку КСУ застереження до його положень.

До речі, подібні зміни вже пропонувалися до розгляду Верховної Ради однією з авторок проєкту закону 4533 Совгирею Ольгою Володимирівною, — у проєкті закону 2472. Однак він у 2019 р. не пройшов навіть перше читання.

Цікавим є те, що порушення правил відводу (самовідводу) пропонується вважати грубим дисциплінарним проступком, що є підставою для звільнення.

Такі зміни пропонується внести до закону «Про Конституційний суд», доповнивши його відповідною ст. 21-1.

Досить сумнівною виглядає пропозиція щодо надання щорічної відпустки всім суддям одночасно (зміни до ст. 28 закону про КСУ).

Враховуючи те, що тривалість щорічної оплачуваної відпустки судді Конституційного суду становить 30 робочих днів, одночасне надання відпустки всім суддям призведе до фактичного зупинення розгляду справ, що, зі свого боку, є неприпустимим у демократичній країні.

До речі, такі зміни вже пропонувались у проєкті закону 3300, який не дійшов і до першого читання.

Водночас пропонується збільшити кількість голосів, необхідних для ухвалення рішення суду.

Так, відповідно до запропонованої норми, викладеної у ч. 11 ст. 38 проєкту, рішення суду є ухваленим Великою палатою, а його висновок – наданим, якщо за це проголосували щонайменше 12 суддів КС.

Наразі для ухвалення рішення достатньо, щоб за це проголосувало 10 суддів.

Законопроєкт ще не пройшов перше читання. Тож, після цього та підготовки до другого читання він може ще зазнати суттєвих змін.

The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора

Коментарі

Всі новини