Закон 7398 не зобов'язує будувати бомбосховища: думка експерта. Фото: Львівський портал
Депутати проголосували закон № 7398 — так званий закон про бомбосховища, президент його підписав. А журналісти з подання авторів законопроєкту написали, що він зобов'язує будувати бомбосховища в кожній новобудові. Але це зовсім не так.
З тексту цього закону абсолютно не випливає, що бомбосховища обов'язково з'являться в кожній новобудові. Натомість там закладено ініціативу, яка докорінно може змінити наше життя.
Чому закон про бомбосховища — зовсім не про бомбосховища
Якщо пошукати в тексті закону слова «бомбосховище», «сховище», «обов’язково», «новобудова», ви знайдете бомбосховище — 0 разів, сховище — 0 разів, новобудова — 0 разів, обов’язково — 2 рази.
Цим законом передбачено лише обов’язкове розроблення розділу проєктної документації: «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту, цивільної оборони» для об’єктів класу наслідків СС2 і СС3 — це ті, на яких перебувають понад 50 людей.
Але, по-перше, ця норма і так є чинною, згідно з ДБН. По-друге, наявність цього розділу не передбачає обов’язкове проєктування, а будівництво бомбосховищ, сховищ і укриттів і поготів.
До речі, слово «укриття» зустрічається в тексті 6 разів. І всі 6 разів йдеться про наявні укриття, а не нові.
Натомість пошукайте, скільки разів зустрічається в тексті цього закону словосполучення «повторного використання» — 11 разів!
Тобто в законі «про обов'язкові укриття» головним акцентом є не бомбосховища, а лобіювання типового будівництва у відбудові повоєнної України. Щодо бомбосховищ, тобто об'єктів цивільного захисту населення, — там повністю повторюється норма, яка вже давно прописана в будівельних нормативах.
Закон про бомбосховища чи про хрущовки?
Виходить, що закон не про бомбосховища, а геть про інше.
Виходить, закон було зроблено для того, щоб прописати процедуру проєктів повторного використання — типових проєктів. Коли робиться один проєкт, майнові права передаються замовнику чи забудовнику, який може цей типовий проєкт без обмежень далі штампувати по всіх регіонах України.
Це вже було. Зробили одну хрущовку — і тиражували по всьому СРСР. Звісно, стіни могли бути із цегли або панельки. Але сам проєкт був типовим. Типові хрущовки, типові школи, типові садочки, типові магазини ефективно створювали середовище для формування типових людей, якими легше керувати.
Незалежна Україна вже давно відмовилася від практики типових проєктів. У нас з'явилися чудові школи, які враховують ландшафт та індивідуальну конфігурацію ділянки, унікальні просторові рішення. Зараз же нам пропонують тягнути в наше майбутнє радянщину та пишуть під неї законодавчу базу.
Коли Європа відбудовувалася після Другої світової війни, ніхто не йшов шляхом типових проєктів. Натомість цей шлях обрав Радянський Союз та інші тоталітарні держави.
Це просто «мрія» забудовників та їхніх лобістів — замовити один раз проєкт, привласнити майнові авторські права на нього й «відбудовувати» ними всю Україну.
Але ми не мріємо, щоб наші діти навчалися в типових школах. Наші діти заслуговують навчатися в школах, розроблених за індивідуальними проєктами.
Так само ми не мріємо відбудовувати типовими проєктами країну. Хіба це має щось спільне з розвитком архітектури, формуванням нашого автентичного стилю, архітектурної ідентичності? З модерною країною, про яку йшлося в проєкті відбудови України на міжнародних майданчиках?
Такі закони я вважаю свідомим уведенням в оману президента України та всього українського суспільства. Хочете ухвалити закон про хрущовки — так і скажіть. Принаймні це буде чесно.