Події на Близькому Сході в останні дні привертають дедалі більшу увагу цивілізованого світу. Адже тут розгортається збройне протистояння США та Ірану, і чим воно завершиться, зовсім незрозуміло.
На цьому тлі відбулася трагічна для нашої країни подія. 8 січня о 4:42 за київським часом, через дві хвилини після зльоту, зник з екранів радарів авіалайнер Boeing 737-800 NG (UR-PSR) авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», який виконував рейс Тегеран — Київ. На його борту на той момент перебували 174 пасажири (з них 147 — вихідці з Ірану) і 9 членів екіпажу (всі вони – громадяни України).
Іранські авіаційні власті заявляють про пожежу двигуна, перекладаючи тим самим провину на «МАУ».
Дуже скоро стало зрозуміло, що літак зазнав аварії в 50 кілометрах на північний схід від точки зльоту. Причому сталося це після сильної пожежі. Практично одразу інформація потрапила в закордонні ЗМІ, офіційна інформація від компанії-перевізника з'явилася тільки о 10:00 — через п'ять годин після катастрофи.
На вечір 8 січня версій трагедії, що сталася, було вже кілька.
Іранські авіаційні власті заявляють про пожежу двигуна, перекладаючи тим самим провину на «МАУ». При цьому наявні фото і відео нібито свідчать про пожежу правого двигуна, а всі пошкодження конструкції літака цілком можна віднести до впливу деталей двигуна, який розлетівся на шматки.
Читайте також: Катастрофа в Ірані. Чому зарано покладати провину на Україну
При цьому не можна не відмітити, що сам літак — один з найновіших у парку авіакомпанії — виробництва 2016 року (попутно зауважимо, що формально він у лізингу від компанії Varangian Leasing, яка належить Ігорю Коломойському). Мало того, «МАУ» стверджує, що технічне обслуговування авіасудно проходило буквально 6 січня.
Однак ціла низка льотчиків цивільної авіації у бесіді з автором висловили сумніви в тому, що лише через пожежу одного двигуна такий літак, як «Боїнг», може впасти. Спираючись на власний досвід, вони стверджують, що за умови одного непрацюючого двигуна посадити таку машину цілком реально. Крім того, система пожежогасіння американського літака — одна з кращих у світі.
Тому цілком собі обґрунтованою є версія, що пожежа двигуна посилилася через інші технічні проблеми — з найбільш ймовірних варто назвати вкрай невдалу проводку, яка чисто теоретично разом із пожежею двигуна може призвести до таких катастрофічних наслідків, як втрата керованості машини.
З інших версій деякі спеціалісти називають помилку системи ППО Ірану, а також терористичний акт на борту лайнера.
Що стосується ППО, то ця версія виглядає досить сумнівною — літак знаходився в іранському повітряному просторі, тим більше тільки злетів з міжнародного аеропорту. Мало того, одночасно над Іраном знаходилося як мінімум 50 цивільних «бортів» — повітряний простір ніхто не закривав в принципі.
Чому саме борт «МАУ» чисто гіпотетично вирішили обстріляти — рішуче незрозуміло. Як і те, навіщо іранцям могло знадобитися підривати літак, на якому летіли виключно етнічні іранці (незважаючи на різні паспорти, саме так і є).
Читайте також: В Ірані розбився літак МАУ зі 177 людьми на борту: подробиці
На жаль, є велика частка ймовірності, що правду про цю трагедію ми не дізнаємося. Іран уже заявив, що він не має наміру передавати «чорні скриньки» виробнику літака. Поки нічого не зрозуміло зі створенням міжнародної комісії з розслідування, куди, згідно з Чиказькою конвенцією, повинні бути включені представники авіакомпанії («МАУ»), країни, громадян якої загинула найбільша кількість (у даному випадку — Канади) і, власне кажучи, Ірану.
І хоча на базі РНБО було створено оперативний штаб реагування на ситуацію і, відповідно до доручення Зеленського, розпочала роботу міжвідомча слідча група, однак про допуск наших фахівців на територію Ірану поки не йдеться.
Як повинна відреагувати Україна, цілком очевидно — наполягати на включенні своїх представників до комісії з розслідування, адже очевидно, що Іран взяв курс на списання катастрофи на технічну несправність конкретного «борту», що може означати пряме звинувачення нашої авіакомпанії в халатності щодо безпеки пасажирів.
Допустити цього ніяк не можна – з точки зору іміджу України як держави потрібно, аби результати розслідування були максимально неупереджені.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
