Facebook Pixel

Заборони оптом і в роздріб

Олег Гавриш
перший заступник головного редактора The Page

Це колонка про те, хто стоїть за антитютюновим лобі, скільки заробляє таке лобі та чому я особисто проти нього.

Боротьба з курінням у світі вже багато років тому перетворилася на прибутковий бізнес. Медіамагнат і політик Майкл Блумберг, який виділяє на цю боротьбу сотні мільйонів доларів, фінансує цілу мережу лобістських організацій, що беруть у нього гроші для того, щоб приймати вигідні антитютюнові закони.

В Україні ця боротьба привела до того, що борці з курінням що отримують фінансову підтримку від міжнародних фондів, працюють в Раді і відстоюють закони, спрямовані проти куріння.

Мільярд доларів на лобізм

У 2006 році на той час мер Нью-Йорка, великий бізнесмен і філантроп Майкл Блумберг заснував фонд для боротьби з курінням The Bloomberg Initiative to Reduce Tobacco Use. З того часу Блумберг витратив на боротьбу з тютюнопалінням $955 млн.

Уже через пару років після створення його фонд почав активно фінансувати українських антитютюнників, які зі свого боку лобіювали безліч законодавчих змін, які були вигідні Блумбергу.

Згідно з інформацією на сайті фонду, тільки за останні п'ять років українські антитютюнові організації отримали від фонду приблизно $2 млн. Хоча загалом на фінансування боротьби з тютюнопалінням було направлено набагато більше коштів. Отже, фактично був відкритий новий різновид заробітку — на антитютюновому лобізмі.

За даними благодійної організації Bloomberg Philanthropies, бізнесмен зобов'язався використати $360 млн у період із 2017 до 2022 року на підвищення податків на тютюн, впровадження законів про бездимне середовище та інші стратегії щодо обмеження вживання тютюну в країнах із низьким і середнім рівнем доходів.

З появою фінансової підтримки в антитютюнників відкрилися можливості проводити акції, випускати літературу, розміщувати зовнішню рекламу — одним словом, вести боротьбу професійно. В антитютюновому русі оформилися лобістські групи впливу — не тільки медики й міжнародні фармацевтичні компанії, але й депутати, політичні та громадські діячі. Є всі підстави називати антитютюновий рух бізнесом.

Чому? Бо часто лобісти, які виступають за боротьбу з курінням, у реальності в неї не вірять. Для них це, імовірніше, бізнес.

Одна із цілей, яку прямо декларують прихильники Майкла Блумберга, — боротьба із засобами бездимного вживання тютюну. «У всьому світі завдяки вейпінгу кількість курців кардинально знизилася, зокрема серед молоді. Це дивовижне досягнення. Але воно під загрозою, адже багато груп, що фінансуються, зокрема фондами Блумберга, намагаються це досягнення знищити», — констатувало у своїй публікації видання The Brussels Times.

Тобто боротьба з електронними сигаретами, з iqos і glo може навіть підвищити рівень куріння — через повернення курців від альтернативних тютюнових виробів (електронних сигарет, тютюнових виробів для електронного нагріву) до більш небезпечних традиційних сигарет.

The Brussels Times наводить кілька скандалів, у які вже потрапляли організації, що фінансуються Блумбергом у різних частинах світу.

«Зокрема, на Філіппінах федеральне розслідування показало, що регулятори охорони здоров'я отримали сотні тисяч доларів від благодійної організації, що фінансується Блумбергом, перш ніж представити законопроєкт про заборону вейпінгу. Представники Конгресу поскаржилися, що закон був представлений без дебатів і був поданий після того, як великий грант отримало Управління регулювання харчових продуктів і медикаментів країни», — повідомляє The Brussels Times.

Скандал стався й у Мексиці, де під представленим законопроєктом щодо суворого обмеження імпорту та продажу вейп-пристроїв забули прибрати прізвище штатного юриста однієї з найбільших світових груп контролю над тютюном, що фінансується Bloomberg Philanthropies.

«І досі тривають розслідування щодо впливу іноземних неурядових організацій на сферу контролю над тютюном в Індії. Після того як внутрішні спецслужби країни висловили стурбованість щодо впливу таких організацій на державну політику, прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді розірвав будь-які державні зв'язки з організаціями, що фінансуються Блумбергом», — розповідає The Brussels Times.

В Україні також активно діє низка організацій, спонсором яких є фонд Блумберга. З-поміж них найбільше виділяється ГО «Життя», яка активно співпрацює з народними депутатами та деякими працівниками системи Міністерства охорони здоров'я щодо формування політики та законопроєктної роботи.

Видання нагадало, що в багатьох розвинених країнах (зокрема, у Великій Британії, Новій Зеландії) вейпінг уже став альтернативою традиційним сигаретам та інструментом зниження рівня куріння. Так, за результатами сьомого звіту Public Health England (PHE), понад 50 тисяч британських курців щорічно кидають палити завдяки електронним сигаретам.

І хоча і британські, й українські вчені визнають, що електронні сигарети та інші альтернативні нікотинові вироби, де відсутній процес горіння, не є повністю безпечними для здоров'я, водночас вони впевнені, що такі товари є набагато безпечнішими за традиційні сигарети.

Зокрема, представники Асоціації кардіологів України рекомендують розглядати електронні сигарети та системи нагрівання тютюну як засоби зниження рівня куріння й поліпшення громадського здоров'я.

«Основна причина захворювань і передчасних смертей — токсини та канцерогени сигаретного диму, а не нікотин. Тому якщо пацієнт не може кинути палити, варто звернути увагу на товари бездимного нікотину, зокрема на електронні сигарети та системи нагрівання тютюну», — говорить науковий співробітник Інституту кардіології ім. Стражеска, експерт МОЗ України з медичної допомоги в разі відмови від куріння, доктор медичних наук Олена Кваша.

Дослідження Інституту кардіології ім. Стражеска показали, що перехід із традиційних сигарет на альтернативні нікотинові вироби дає змогу істотно знизити ризики порушення транспортної функції крові (постачання корисних речовин і кисню до клітин і тканин), пошкодження стінок судин і розвитку холестеринового навантаження.

Продавці українських законів

Головним антитютюновим лобістом, які представляють в Україні інтереси Майкла Блумберга, є громадська організація «Життя». У 2008 — 2015 роках ця грантова організація отримала від Bloomberg Philanthropies $1,2 млн. Упродовж 2015 — 2017 років — ще 10 млн грн від їхніх партнерів Campaign for Tobacco-free kids і Vital Strategies. Куди й на що пішли ці гроші? Спробуємо розібратися.

У 2016 році 40% отриманих ГО «Життя» грошей було витрачено на заробітну плату персоналу, 8% витрачалися на роботу з експертами, ще 11% — це адміністративні витрати. Тобто спочатку експерти отримують мізерні 8% загальної частки пирога. Левова частка йде на зарплати співробітникам фонду, а це лише шість осіб. Приблизно в той час організацією керувала Ганна Гопко, яка, ставши народним депутатом, змушена була публічно розмістити свою декларацію про доходи, з якої стає відомо, що вона володіє невеликою імперією нерухомості.

Поступово у звітності ГО «Життя» в рази збільшується частка виплат експертам і консультантам. У 2019 вона досягла 34%, або 2,8 млн грн на рік. Найчастіше «консультативними послугами» маскуються виплати тим, хто допомагає просувати потрібні законопроєкти.

Але все це, звісно, непрямі ознаки.

Зверніть увагу на постери, оплачені ГО «Життя». Вони рекламують законопроєкт №4358, внесений Ладою Булах. Вона згідно з сайтом Верховної Ради раніше працювала в громадській організації «100% життя» Цікавий збіг. Законопроєкт необхідно за будь-яку ціну ухвалити до кінця 2022 року. Тобто до закінчення періоду, на який видали грант.

У хід йдуть засоби, до яких організація раніше не вдавалася. Сітілайти половини Печерського району рясніють рекламою, проплаченою ГО «Життя». Скільки коштує така рекламна кампанія?


1.jpg

Тут варто звернути увагу на те, що саме ГО «Життя» обіцяло зробити за грант, який був виданий на 2021 — 2022 роки.

Треба почати з кампанії з просування законопроєкту № 4358. ГО «Життя» досить давно підтримує розміщення бордів на користь законопроєкту на Печерську. Зовнішня реклама таких масштабів і тривалості коштує приблизно $120 тис.

Але навіщо громадській організації просувати свій конкретний законопроєкт? У Раді зареєстровано понад 40 законопроєктів, що покликані обмежити тютюнову індустрію.

Наприклад, законопроєкт № 3628 передбачає практично всі ті самі норми, що й №4358. Зокрема, він забороняє продаж електронних сигарет і приладів нагрівання тютюну неповнолітнім, вводить заборону на рекламу приладів нагрівання тютюну тощо. Але цей документ не підтримала народна депутатка Лада Булах, авторка законопроєкту, яка до приходу до парламенту працювала в ГО «100% життя».

7777777777777777.jpg

Чому? Відповідь дуже проста. Він представлений у звіті ГО «Життя» за використані гроші перед фондом Майкла Блумберга. І в ньому прямо йдеться про те, що громадська організація проводить, лобіює й відстоює конкретні закони за виділені їй гроші.

9999999999999999999999999999.jpg

За ухвалення законопроєктів, авторами яких були інші депутати і які ухвалили без підтримки активістів ГО «Життя», не можна буде відзвітувати перед фондом Майкла Блумберга й не можна буде пояснити, чому антитютюнові закони можуть ухвалюватися «просто так», без вливання мільйонів доларів.

Ухвалений 309 голосами закон 1019-IX (заборона реклами ТВЕНів, заборона продажу неповнолітнім) — перший серйозний удар по картковому будиночку ГО «Життя». Напередодні голосування організація відкрито виступила проти ухвалення цього закону. Що саме по собі звучить дико: антитютюнові активісти виступають проти антитютюнового закону. Тому зараз Булах оновила законопроєкт № 4358 і намагається скасувати ним норми 1019-IX.

Йдеться про продуману кампанію, брендинг законопроєкту, залаштункові домовленості між українськими політиками й навіть формування лояльності глави Верховної Ради Дмитра Разумкова та глави комітету Верховної Ради з охорони здоров'я Михайла Радуцького. І все заради отримання чергового гранту.

Цікаво, сам Разумков і Радуцький взагалі в курсі, що за те, що вони підтримали черговий антитютюновий законопроєкт, громадська організація просто отримала гроші?

Утім, цього разу стратегія ГО «Життя» може дати осічку. У листопаді минулого року Нацагентство з протидії корупції проаналізувала законопроєкт, яким з-поміж іншого пропонувалося запустити в Україні систему електронного відстеження тютюнової продукції. «Механізм правового регулювання електронної системи контролю за обігом тютюнових виробів, яку має бути введено в Україні, є недосконалим і може призвести до створення монополії певних компаній на ринку тютюнових виробів», — заявили в НАЗК.

Примітно, що положення про запуск системи раніше було відсутнє в законопроєкті Булах №4358, але несподівано з'явилося там після чергового «доопрацювання». Через те є щонайменше два питання. Перше: чи зможе ГО «Життя» й далі отримувати фінансування від Майкла Блумберга, якщо стане відомо про те, що законопроєкт, який просувається ними, містить норму, яку вже офіційно визнали корупційною? Друге: чому і як цю норму взагалі було включено до 4358?

Дуже показовим також стало нещодавнє голосування за законопроєкт № 4212, яким в Україні пропонується заборонити рекламу електронних сигарет і ТВЕНів. Цього разу Лада Булах все-таки вирішила проголосувати за антитютюновий закон, проте взяла слово і висловила своє розчарування тим, що законопроєкт не потрапив до її комітету.

Причина може полягати в тому, що якщо документ не проходить через комітет, який очолює пані Булах, немає можливості отримати від спонсора фінансування антитютюнових ініціатив.

Натомість не поскупився на висловлювання представник ГО «Життя» Дмитро Купира, який назвав авторів законопроєкту № 4212 «маминими політтехнологами», а саму ініціативу про заборону реклами вейпів і тютюну для нагрівання — «золотим дощем в очі».

На мою думку, те, що сталося з Ладою Булах, — це типовий конфлікт інтересів. Усе це, звісно, пояснюється міркуваннями про те, що треба захищати курців проти волі самих курців.

Але на ділі депутати, вважаю, лобіюють законопроєкти, за які спонсори платять гроші наближеним до них громадським організаціям.

Виходить боротьба з курінням не за переконанням, а за гроші. Боротьба з курінням як бізнес.

У мене, як у людини, яка проти обмеження прав курців (як, власне, і тих, хто вживає алкоголь або жирну їжу), є тільки одне питання у зв'язку із цим: як назвати людей, які плодять такі заборони, заробляючи на них? Навіть не бувши переконаними противниками куріння.

Я вважаю, що для них боротьба із сигаретами — це просто гроші. Нічого більше.

Скажу одразу — це моя особиста позиція, і я готовий до публічної полеміки на цю тему з Ладою Булах та ГО «Життя». Їхні погляди, якщо вони їх представлять, буде опубліковано в The Page в повному обсязі.

Подякувати 🎉
The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора