Наш Антимонопольний комітет у порівнянні з конкурентними відомствами західних країн – ще дуже молодий орган. Він був створений 1993 року, водночас, наприклад, Федеральна торгова палата США, що є одним із двох конкурентних органів у Сполучених Штатах, існує з 1914 року.
Тож статус Антимонопольного комітету та його повноваження ще зазнаватимуть чимало змін.
Так, на початку грудня 2019-го АМКУ повідомив про скорочення територіальних відділень з 24 до 6.

З метою реформування відомства на початку 2020 року в парламенті було зареєстровано 3 законопроєкти щодо вдосконалення конкурентного законодавства, які в разі їх прийняття неодмінно матимуть вплив на роботу АМКУ.
На які нововведення варто звернути увагу адвокатам та in-house юристам компаній?
Серед найбільш значущих змін наступні:
- вдосконалення процедури leniency, за якою компаніям-учасникам картелю, які самостійно повідомили про свою участь у змові та передали докази її існування, надається повний імунітет від штрафів. Іншим картелістам, що сприяли розслідуванню, гарантується суттєве зменшення розміру штрафів;
- запровадження settlement, тобто мирової угоди з конкурентним органом. Ця система давно й успішно працює в Європі. 2010 року близько половини рішень Єврокомісії по картелях було ухвалено із застосуванням процедури settlement. У разі прийняття законопроєкту і у нас, компанія, яка визнає порушення, отримає за це значно меншу суму штрафу;
- виключається пеня за несплату штрафу. Сьогодні штрафи конкурентного органу і так є найбільшими в Україні. Якщо їх стягувати в подвійному розмірі з урахуванням пені, це може призвести до банкрутства деяких підприємств;
- Читайте також: Хто очолить Мінекології
- надання АМКУ можливості самостійно, без звернення до суду, здійснити примусове стягнення штрафу. Якщо штраф не буде сплачено у встановлений законом термін, АМКУ зможе самостійно видати виконавчий документ та звернутися з ним до виконавчої служби.
Це важливе і правильне нововведення, і я впевнений, що швидкість виконання рішення АМКУ та загроза стягнення виконавчого збору в розмірі 10% у разі відкриття виконавчого провадження гарно стимулюватиме порушників до своєчасної сплати штрафу;
- створення нового органу – Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Він розглядатиме скарги, що стосуються процедур закупівель, замість діючих Адміністративних колегій.
Скарги щодо закупівель заслуховуватимуть спеціальні уповноважені АМКУ.
Сьогодні ці питання у складі двох колегій розглядає глава Комітету та звичайні державні уповноважені, які до того ще й повинні координувати процес розслідувань в антимонопольних справах. Це перевантажує уповноважених з питань конкуренції численними тендерними скаргами, суттєво знижує ефективність процедур оскарження та перешкоджає якісному розслідуванню антимонопольних справ;
- легалізація «чорного списку» АМКУ щодо осіб, які вчинили змову на торгах.
Поки що порядок ведення реєстру таких осіб, порядок включення та виключення з нього нормативно не врегульований. Це може призвести до порушення прав включених до нього осіб.
Наприклад, у ситуації, коли порушник оскаржив рішення АМКУ про змову на торгах у суді і звертається до АМКУ про виключення його з відповідного переліку. Не важко здогадатися, що в разі, якщо Комітет не виконає цю вимогу, примусити його зробити це через суд буде складно: зобов'язання щодо виключення не встановлене законодавством, а сам реєстр, хоча на нього й орієнтуються замовники торгів, не має жодного правового статусу.
Незважаючи на певні недоліки законопроєктів, я впевнений, що поточна спроба реформувати відомство та конкурентне законодавство — це крок вперед.
А ідеї, пропозиції, зауваження допоможуть досягти цілей, задекларованих у зазначених вище законопроєктах.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора