Фото: Buffik/Pixabay
У далекому 2008 році Україна залучила $10,8 млрд прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Донині це був найкращий рік в історії України. У 2015 році Україна фактично зафіксувала відтік ПІІ в розмірі $458 млн, що було найгіршим показником до 2020 року — року історичних глобальних потрясінь, коли відтік досяг позначки $868 млн. Чи можемо ми його зупинити? Сто відсотків!
Як нам це змінити?
Крім законодавчих і нормативних актів, ми маємо зосередити нашу увагу на інших чинниках, що впливають на потік інвестицій. На мою думку, стратегічне партнерство між українськими та міжнародними компаніями є основним показником для залучення ПІІ. Іншим показником є кількість створених і реалізованих проєктів державно-приватного партнерства.
Обидва показники, наскільки мені відомо, в Україні ніким не відстежуються, навіть урядом, але вони обидва мають вирішальне значення для залучення ПІІ. Ці чинники знижують ризики й підвищують довіру до проєктів усіх зацікавлених сторін, зокрема місцевих громад.
Міжнародні стратегічні партнери
Міжнародні стратегічні партнери привносять 3 елементи, які є критично важливими для отримання будь-якого різновиду фінансування.
- Управлінські ноу-хау. Фінансові установи мають бути впевнені в здатності керівництва належним чином здійснювати свою операційну діяльність. Українські компанії, особливо на рівні малого та середнього бізнесу, здебільшого не мають такої довіри. Досвідчена управлінська команда світового класу — це відмінний спосіб знизити ризики й завоювати довіру.
- Людські та фінансові ресурси. Стратегічні партнери надають найважливіші ресурси, зокрема фінансову надійність компанії, які роблять угоду життєздатною для всіх сторін. Досвід і знання стратегічного партнера, особливо на виконавчому рівні, знижують можливість проведення неефективних операцій, а отже, знижують загальні ризики.
- Гарантовані канали збуту. Усі стратегічні партнери заходять на новий ринок для налагодження постачання товарів чи послуг для вітчизняних або міжнародних споживачів. Це один із найбажаніших елементів для інвестора: гарантований покупець.
Державно-приватне партнерство
Державно-приватне партнерство є потужним механізмом зростання економік по всьому світу — від США до Китаю, але Україна поки що здійснює лише перші кроки в напрямку розвитку ДПП, не використовуючи повною мірою його політичні, фінансові та економічні інструменти.
У рамках ДПП уряд інвестує в один або декілька активів підприємства, що робить його міноритарним власником компанії чи підприємства. Це забезпечує повну прозорість під час укладання угод, а отже, знижує корупційні ризики, і фактично забезпечує баланс інтересів держави, приватного інвестора та громади.
Процес децентралізації надає місцевим органам влади в Україні можливість фінансування місцевої економіки і є ключем для відновлення інфраструктури країни. Успішне впровадження механізмів ДПП, крім залучення інвестицій, розширює податкову базу муніципалітетів, а також може забезпечити абсолютно нове джерело доходу у вигляді дивідендів від муніципальних проєктів.
Це додаткове джерело доходу можна використовувати по-різному, наприклад, для щорічних виплат дивідендів місцевим жителям або надання безоплатних дитячих садочків.
Отже, ми маємо зосередитися на налагодженні довгострокових взаємовигідних відносин зі стратегічними міжнародними партнерами. Давайте налагодимо роботу механізмів ДПП на всіх рівнях влади та внесемо необхідні законодавчі чи нормативні зміни, якщо це потрібно. І тоді, я вас запевняю, ми побачимо постійне і стале зростання ПІІ.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора