Уряд вчора прийняв рішення про обмеження фінансування видатків бюджету через те, що доходи виявилися нижче запланованих. Але насправді цьогорічні проблеми – не новина. Уряд іще в листопаді був вимушений зрізати доходи та видатки бюджету, бо вони суттєво відставали від прогнозних. Зараз кілька останніх днів грудня, за словами міністра фінансів та прем'єра, захищені статті фінансуватимуться повним обсягом, тобто зарплати та пенсії люди отримають.
А ось інші статті видатків будуть переглядатися «вручну». Залишок коштів на казначейському рахунку на початок грудня був досить солідним (55 млрд грн), на ринку запозичень Мінфін легко залучає кошти в ОВДП, а отже, найімовірніше, обмеження ввели не стільки через фізичну нестачу коштів, скільки щоб не «вилізти» за жорсткі рамки бюджетного дефіциту.
Читайте также: Що змінять у держбюджеті-2020 до другого читання
Проблема із доходами виникла тому, що прогноз валютного курсу, закладений у бюджеті, не відповідає реальності. Непрогнозоване зміцнення гривні означає, що вартість імпортованих товарів у гривневому виразі стала меншою. Відповідно зменшилося надходження ПДВ з імпортних товарів: за січень-жовтень замість закладених у загальному фонді 273 млрд грн. насправді, за даними держказначейства, зібрали лише 236 млрд.грн. (недоотримання – 37 млрд грн).
До цього призвела також нижча ціна на природній газ, який є однією із великих складових імпорту. Недоотримали також акцизний податок на тютюнові вироби (недоотримано 11 млрд грн) – цьому «посприяла» складна ситуація із тютюновими фабриками.
Реагуючи на ці тренди, у листопаді уряд запропонував, а парламент прийняв зміни до бюджету, скоротивши видатки на 19,2 млрд, а доходи – на 20,4 млрд. Але фактичні показники недоотримання тоді врахували не повністю або ж поставилися до ситуації надто оптимістично, сподіваючись надолужити майбутнього місяця.
Це торкнулося навіть доходів від приватизації – їх залишити на абсолютно нереалістичному рівні 17 млрд грн. Тому зараз доводиться призупиняти фінансування окремих статей, щоб «поміститися» у рамки бюджетного дефіциту.
Зараз доводиться призупиняти фінансування окремих статей, щоб «поміститися» у рамки бюджетного дефіциту.
Ми вважаємо, що фіскальна стійкість – запорука макроекономічної стійкості країни та найголовніше завдання уряду, і бюджетний дефіцит, безумовно, потрібно утримувати у жорстких рамках навіть такою ціною, бо це – стійкість країни.
Однак якісніше прогнозування та цільове планування – теж важливі елементи політики фіскальної стійкості. Перегляд бюджету 2019 та поточне призупинення фінансування окремих програм – це «дзвіночок» на майбутнє для уряду і депутатів та привід приділити більше уваги реалістичності очікувань, зокрема в бюджеті 2020.
Зміни мають торкнутися (1) планування макропоказників – зараз за бюджетним календарем у листопаді-грудні до бюджету закладають прогнози, зроблені у травні; (2) створення окремої «подушки безпеки» на випадок неочікуваних видатків чи зниження доходів; (3) переходу до трирічного бюджетування, яке дозволить більш рівномірно розподіляти видатки протягом року та уникнути витрачання коштів поспіхом у грудні, аби встигнути «освоїти» залишки до кінця бюджетного року.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
