Статтю створено у співавторстві з Лілією Лавріченко, юристом, адвокатом INTEGRITES
9 жовтня 2024 року Верховна Рада України зробила важливий крок до реформування антикорупційного законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт № 12039, який вносить зміни до Кримінального кодексу України (надалі – КК України) та Кримінального процесуального кодексу України (надалі – КПК України). Законопроєкт спрямований на вдосконалення процедури укладання угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях, пов'язаних з корупційними правопорушеннями (надалі – угода). Ці зміни створюють нові можливості для підозрюваних/обвинувачених, які співпрацюють зі слідством, а також передбачають нові правила призначення покарань у таких випадках.
Які основні зміни передбачає законопроєкт № 12039
Штраф як додаткове покарання. Однією з новацій законопроєкту є можливість призначення штрафу навіть тоді, коли це не передбачено санкціями відповідної статті КК України. Така можливість з'являється виключно за умови узгодження сторонами угоди додаткового покарання у вигляді штрафу. Законодавець встановив такі межі розміру можливих штрафів: за нетяжкий злочин – від 340 000 грн до 2 040 000 грн, за тяжкий злочин – від 2 040 000 грн до 4 590 000 грн, за особливо тяжкий злочин – від 4 590 000 грн до 102 000 000 млн грн.
Ми припускаємо, що під час запровадження такого нововведення законотворцями передусім керувала нагальна необхідність наповнення державного бюджету. Дійсно, санкції за вчинення далеко не всіх корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень передбачають застосування такого виду покарання, як штраф (кошти від якого надходять до бюджету). Відповідно, у випадку укладення угоди зі слідством підозрювана особа могла виключно допомогти у викритті інших співучасників злочину, подекуди відшкодувати завдані збитки (хоча й нинішня редакція процесуального закону не містить такого обов’язку) та понести покарання у вигляді позбавлення волі (в т.ч. з випробуванням). Нововведення, закладені у проєкті закону, дозволять докорінно змінити ситуацію, адже суд зможе призначати особі додаткове покарання у вигляді штрафу.
Водночас правоохоронці можуть вдаватися до зловживань та застосовувати таке додаткове покарання до всіх угод без винятків. Тож залишається відкритим питання пропорційності застосування такого додаткового покарання, особливо з урахуванням необхідності підозрюваному/обвинуваченому відшкодовувати завдані збитки/шкоду, без чого укладення угоди, згідно із запропонованими змінами, в цілому є неможливим.
Пом’якшені покарання. Пропонується, що у випадках укладення угоди про визнання винуватості за корупційні правопорушення сторони можуть узгодити призначення покарання у вигляді позбавлення волі, яке буде нижчим за мінімальну межу, визначену санкцією відповідної статті.
Для прикладу, санкція ч. 2 ст. 368 КК України («прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою») передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 6 років. Натомість з урахуванням запропонованих змін в угоді строк покарання може бути меншим ніж 3 роки. Проте це покарання не може бути нижчим ніж мінімум, встановлений статтею 63 КК України, тобто не менше ніж один рік. Ми вважаємо, що така гнучкість дозволяє стимулювати підозрюваних/обвинувачених до співпраці зі слідством, що в кінцевому підсумку також прискорить розгляд справ.
Варто також зазначити, що пропоновані зміни нададуть можливість призначати іспитовий строк (тобто звільнення від відбування покарання) щодо кримінальних правопорушень, санкція за вчинення яких не дозволяє цього зробити. Як відомо, чинні положення КК України передбачають можливість застосування іспитового строку виключно у разі, якщо суд призначає покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 5 років. Якщо ж суд вирішить призначати покарання на більший строк, особа відбуватиме покарання реально, в місці позбавлення волі. Відтак, пропоновані зміни фактично дозволять понизити нижню межу покарання (зокрема, у вигляді позбавлення волі) за тяжчі правопорушення і відповідно дозволять узгоджувати в угодах у покарання з випробуванням. До прикладу, це працюватиме наступним чином: особі інкримінують правопорушення (ч. 4 ст. 368 КК України), за яке передбачено мінімальне покарання у вигляді позбавлення волі строком від 8 років. У такому разі застосування іспитового строку є неможливим. Водночас в угоді, з урахуванням коментованих змін, сторони зможуть передбачити покарання нижче мінімальної межі (тобто 8 років) – наприклад, 5 років, що дозволить застосувати ст. 75 КК України та звільнити особу від відбування покарання.
Конфіскація як додаткове покарання у разі звільнення від відбування покарання. Станом на зараз, з огляду на приписи ст. 77 КК України, у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. З коментованої норми слідує, що у випадку призначення особі покарання з випробуванням застосування конфіскації як додаткового покарання є неможливим.
Водночас згідно зі змінами, якщо підозрюваний/обвинувачений укладає угоду з прокурором про визнання своєї винуватості, у якій передбачено його звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд може призначити додаткове покарання – конфіскацію майна. При цьому її можуть застосувати за умови, якщо це узгоджено сторонами в межах угоди.
З одного боку, такі зміни несуть у собі певний позитив для держави, яка отримає додаткове джерело наповнення бюджету. Та з іншого боку, таке втручання в приватну власність підозрюваного/обвинуваченого може розглядатися як покарання, яке не пропорційне вчиненому злочину, особливо якщо майно не було безпосередньо пов'язане з корупційними діями (особливо з урахуванням відшкодування особою завданих збитків/шкоди).
Нові умови для укладання угод. Законопроєкт передбачає нові умови для укладення угод у корупційних справах. Окрім викриття інших осіб, з'являється нова умова – відшкодування підозрюваним/обвинувачем завданого збитку або заподіяної шкоди у випадку їх завдання. Щобільше, зміни передбачають заборону укладення угоди з організатором злочину, за винятком випадку, коли такий організатор здійснить викриття іншого організатора корупційного кримінального правопорушення.
Повторне укладення угоди. На відміну від чинної норми, яка забороняє повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні після її відхилення судом, нові зміни дозволяють одноразове повторне подання угоди. Це можливо за умови, якщо сторонами були усунені причини, через які суд відмовив у затвердженні першої угоди. Проте у разі повторної відмови подальше звернення з угодою в цьому ж кримінальному провадженні більше не допускається.
На нашу думку, такі зміни мають позитивний характер, адже досить часто трапляються ситуації, коли угоди не затверджуються судом через наявність у них суто формальних чи технічних помилок. У такому разі, при чинній редакції процесуального закону, повторне узгодження конкретного покарання є об’єктивно неможливим. Звісно, підозрюваний/обвинувачений завжди може усно домовитися з прокурором про т.з. скорочений формат судових слухань з визнанням вини та усним узгодженням покарання, але у такому разі реалізація такого плану цілком та повністю залежатиме від чесності та порядності прокурора.
Також, на практиці суд дозволяє сторонам оперативно відкоригувати угоду чи навіть укласти її в оновленій редакції до моменту розв'язання питання про затвердження чи відмову у затвердженні угоди, але такі випадки, на жаль, трапляються нечасто.
Що у підсумку
Зміни, які містить законопроєкт № 12039, потенційно здатні вдосконалити існуючий механізм боротьби держави з корупцією: так звані корупційні справи будуть розслідуватися швидше, підозрювані/обвинувачені, за наявності у слідства якісної доказової бази, будуть більш схильні до укладення угоди, а держава отримуватиме більше надходжень до бюджету у такий складний час, як зараз. Водночас зміни несуть у собі й окремі ризики, про які ми зазначили вище. Який вплив матимуть такі новели на учасників кримінального провадження, покаже лише час та їх застосування на практиці.
Читайте також
Як говорити з підлітками, щоб вони почули: як завоювати увагу покоління Z і альфа
Фонд Андрія Матюхи та Good Donations: у «Охматдиті» впровадили систему Thompson
Постачальники Міноборони під прицілом: як уникнути кримінального переслідування
