Facebook Pixel

Як ситуація в Афганістані впливатиме на відносини України та США

Сергій Фурса
фінансист, Dragon Capital
Фото: Free-Photos / Pixabay

Фото: Free-Photos / Pixabay

У світлі візиту президента Зеленського до Білого дому Україну активно порівнюють з Афганістаном. Велика дурість і безглуздя! З таким же успіхом можна порівнювати Україну зі Швейцарією. І проводити паралелі. Кучми на них немає. Він би міг написати книгу «Україна не...». До того ж не вперше.

Рік тому прихильники «партії дефолту» закликали брати приклад з Афганістану. Дивіться, мовляв, їм списали борги. Чим, мовляв, Україна гірша?

Тепер, сподіваюся, зрозуміли, чому їм списали борги. І чому нам би не хотілося бути серед тих країн, про борги яких забувають. Це дуже незавидна доля. І так, тим країнам, які можуть платити, ніхто борги не пробачає. Так це не працює. Не можна бути і з розумними, і з гарними. Тому — або середньовіччя, або обслуговування боргу.

Telegram Logo

І дуже добре, що ми вибираємо платити за боргами.

Тепер кажуть: «Дивіться, американці витратили на Афганістан пару трильйонів доларів. А Україні — майже нічого. Чому Афганістану так багато, а Українї так мало?»

Дуже шкода. Може, побачимо різницю? Може, згадаємо, що американці робили в Афганістані? Чого їх туди взагалі понесло? Може, згадаємо, що ця історія почалася 11-го вересня 2001 року? І американське суспільство спочатку побувало в найбільшому шоці за всю останню історію, а потім жадало крові. І політики дали їм цю кров. І США прийшли до Афганістану, щоб помститися. Щоб дістатися до бен Ладена. Вони воювали з талібами не тому, що таліби середньовічні психи і мучать свою країну, а тому, що вони дали притулок бен Ладену і «Аль-Каїді». Усе! У США не було бажання захоплювати Афганістан. У них не було прагнення прищепити Афганістану демократію. Це все були побічні ефекти. Вони прийшли по терориста номер один.

І вони дістали бен Ладена. І на цьому виконали свою місію. Окупація, спроба налагодити цивілізацію в Кабулі та на околицях — це всього лише побічний ефект основної місії. У результаті вони були змушені якось підтримувати окуповану ними країну. І витрачати гроші. І навіть спробували по ходу справи витягнути Афганістан із середньовіччя в наш час. Але силою не будеш милий. Не змогли. Та й не дуже й хотіли. Це не була основна мета. Не вийшло, ну гаразд. Афганці самі винні.

Тож якщо ви хочете, щоб вашу країну бомбили, а потім відновлювали, то прапор вам у руки. Якщо ви хочете окупації, то щастя може привалити. Залишилося порвати з цивілізованим світом. І дати прихисток якомусь новому бен Ладену. Хоча в українському варіанті, імовірніше за все, буде старий Путін, який поставить нам нового Лукашенка або нового Януковича та крок за кроком поглинатиме країну. Адже це Путін ненавидить український суверенітет. Не США, які на нього ніколи не претендували, а саме Путін, який вважає Україну помилкою історії, а українському народові відмовляє в праві на існування.

І так, вихід з Афганістану не означає, що США більше не підтримуватимуть Україну і сховаються у своїй шкаралупі. Ага, і там, у шкаралупі, протистоятимуть Китаю, правда? Вихід США з Афганістану — це те, про що американці почали мріяти відразу після входження до Афганістану. Тому що там немає жодних інтересів. Там взагалі нічого немає. Ще Обама заявляв про те, що пора виводити війська з Афганістану. Угоду з талібами підписав Трамп. Байден завершив процес. Це не зміна стратегії. Це не «нові США». Це просто спроба закрити сторінку, яку ніхто не хотів відкривати. І зовсім не пов'язано з тим, що США підтримує демократичні цінності в усьому світі.

І зовсім не свідчить про те, що нині програма підтримки України буде згорнута. Так само як і про те, що США вирішать завалити Україну грішми, адже тепер не треба витрачатися на Афганістан. Байдену є, куди витратити гроші і в самих США. І так, Байдену потрібен кейс перемоги. Усі люблять переможців. Але завалити Україну грішми не означає зробити з України кейс переможців. Імовірніше, навпаки. Якщо в Україну повалять шарові гроші, то реформи закінчаться. Гроші пилятимуть, аж гай загуде. І все. І пилятимуть, доки не розпиляють. Не до структурних реформ. А саме нова реформована Україна, нова Польща, буде успіхом в очах США. Тому ніхто Україну не балуватиме. А, навпаки, показово жорстко примушуватиме робити зміни. І ніхто не даватиме дуже багато. Щоб не розслаблялися.

Тепер США надають підтримку Україні. Підтримують українське суспільство. Тому що бачать, що суспільство готове розділити ті ж цінності, за які стоять у Вашингтоні. США бачать в Україні потенційного союзника, якому треба допомогти стати на ноги. І доки суспільство буде готове боротися за ці цінності, доти США підтримуватимуть Україну. Але не українську владу, а український народ.

І так, підтримка може бути різна. Вона може бути більша, якщо США бачитимуть, що Україна робить реформи і розвивається. І менша, якщо в США бачитимуть рух реформ назад. Але це вже все винятково в українській зоні відповідальності.

Текст опубліковано за згодою автора.

Оригінал

The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора

Коментарі

Всі новини