Ми опинилися на непростому роздоріжжі економічного розвитку, де 90% нашого потенціалу вже залежить виключно від нас, а не від наших міжнародних партнерів. Тому давайте будемо прагматичними та практичними. Подивімося, що ми маємо в економіці на даний час.
Валютні резерви
НБУ наразі має резервів на $39,7 млрд — це дуже-дуже багато і практично найбільше за останні десять років. Часом резерви сягають навіть понад $41 млрд, залежно від ситуації на валютному ринку. Тому в плані резервів у нас десятирічний пік.
Пам'ятаймо про дуже круту насправді пораду від МВФ — не витрачати ці гроші на підтримку курсу гривні. Волатильності на валютному ринку немає, тому й немає чого переживати.
Розумію ваше питання — так а може витратити ці гроші на щось хороше? Погоджуюся, варто це зробити. Не зараз, але варто. Якщо ми це почнемо робити зараз — наприклад, відновлювати завод «Електронмаш» у Києві, нам його знову розбомблять росіяни. Тому витрачати ці кошти на відбудову зарано, хай поки полежать у резервах.
Низька інфляція
Маємо чітке зниження інфляції — по-перше, не зростають з макроекономічних причин ціни на пальне, подекуди трапляється лише зростання з мікроекономічних причин (фінансові труднощі окремих бензинових компаній). Це сильно рятує ситуацію, і ми маємо дякувати, що так воно є. По-друге, субсидовані ціни в супермаркетах, котрі притиснуті розквітом сезонної вуличної торгівлі з овочевими та фруктовими культурами, а також з непродовольчими товарами (одяг, речі, аксесуари, технічні гаджети).
Низька інфляція — це головний базис для економічного зростання, бо коли економіка зростає на інфляції, ніхто від того багатшим не стає, лише великий олігархічний капітал, котрий має ресурс гратися в ігри з відсотковими ставками через банківську систему або через прямий доступ до ринків капіталу, насамперед боргового.
Іноземні впливи
Слід приготуватися до появи у найближчому часі агресивних іноземних інвесторів. В даному разі агресивні вони в своєму бажанні заробити там, де в нас щось погано лежить. Знаємо ми про фонд VR Capital американця Дойца — колись він навіть колонки писав, скуповуючи кредитні вимоги до Укрзалізниці.
Ці фонди не будуть створювати робочих місць, не будуть створювати нові виробництва. Вони прийдуть взяти, а не дати, хоча розповідатимуть нам у пресі, що є іноземними інвесторами. Що їм потрібно? Наприклад, «Нафтогаз» взяв позику в банку та, не маючи можливості її погасити, постійно її реструктуризує, а банк іде на це. З'явиться фонд, викупить у банку право вимоги за кредитом і піде проти «Нафтогазу» в суд, найнявши гарних місцевих адвокатів. Такого плану іноземні інвестори можуть з'явитися, будьмо обережні та дбаймо про нашу заборгованість.
Вектори розвитку економіки
Нагадую, що ще з 1990-х, коли закладалася інфраструктура для економічного розвитку України, в неї було закладено кілька параметральних векторів. Один із них — це розвиток ринку продуктів та сервісів з доданою вартістю. Саме під цей ринок закладався і податок на додану вартість, котрий зрештою вихолостився в простий збір фіскальних зобов'язань з роздрібної торгівлі та імпорту. В принципі, задача вже 30 років залишається тією самою — розвиток доданої вартості. Розвиток наших переробних можливостей, щоб не лише про сировину йшлося у звітах про економічне зростання, але й про її переробку.
Не є нормальним, коли основним продуктом наших сталеливарних заводів є каналізаційні люки чи паркани для, як я це називаю, «прокурорського зятя», що живе у Петропавлівській Борщагівці та ховає свої статки. Потрібно підвищувати якість всього асортименту нашої металевої продукції, включаючи співпрацю із машинобудівними, автомобільними заводами, з Укроборонпромом.
Аграрний сектор
Маємо цього року суттєво кращу врожайність пшениці та ячменю. Йдеться про показник не валовий, а про врожай з квадратного кілометра, з гектара. Це наслідок вологого літа зі спекотними тижнями. Ми ж у липні та на початку серпня фактично жили навіть не в континентальному, а в тропічному кліматі — хто бував на Карибах чи у Таїланді, знає, що це таке. На Карибах чому фрукти ростуть шалено? Тому що клімат тропічний — всю ніч дощ, весь день нереальна спека. Для фруктів добре, для овочів добре, для баштанних культур добре, а от для життя не дуже, тому що некомфортно.
Оборонні замовлення
Відбувається зростання оборонних замовлень — це стає важливим, магістральним стимулом для економіки та для ринку праці, де вже створюються гарні робочі місця із зарплатами в периметрі 20,000 — 40,000 грн на місяць. Стільки може отримувати інженер-менеджер виробничої лінії, котра, скажімо, виготовляє двері для сучасної моделі БМП. Тому зростає попит на інженерів, але також і на обслуговуючий, сервісний персонал для виробничих об'єктів — бухгалтери, юристи, прибиральники, кухарі, водії, кур'єри, комп'ютерні фахівці, організаційні кадри тощо.
Укроборонпром відіграє в цьому секторі ключову роль, стаючи повноцінним партнером виробничих програм НАТО. В Києві мінімальна зарплатня реально знаходиться на рівні 17,000 грн (касир мережі АТБ). Менше платять лише за неповний робочий день або зайнятість, створену для студентів. Непросто вижити в місяць на 17,000 грн, але це точно краще, ніж було ще навіть до війни чи на першій її стадії.
Розв'язання житлового питання
Як не крути, а головне завдання української економічної політики — це розв'язок квартирного питання для мільйонів українців та українок, українських сімей. Зрештою, економіка, де в людини немає серйозних шансів вчасно отримати у власне користування комфортне житло, приречена на занепад, уряди змінюватимуться кожен електоральний цикл, а обличчя політиків дуже швидко ставатимуть минулим, якими б штурмовими гаслами вони не приходили до влади.
Саме тому мені здається доречним введення спеціальної посади урядового уповноваженого із вирішення житлового питання. До мандату такого уповноваженого можна було би віднести і регулювання будівництва, і цінову регуляцію будівельних матеріалів, і дозвільні питання, й інфляційні тренди, й іпотечні програми з кредитними ставками. Такий уповноважений міг би звітувати напряму прем'єр-міністру. Не забуваймо, що в нас в країні вже багато років існує Державна іпотечна установа, що знаходиться неподалік Чорної гори в Києві, але хіба хтось про це знає? А в цієї ДІУ великий баланс, вона мала би за своїм мандатом допомагати молодим сім'ям придбати житло не тоді, коли вже діти виросли, а коли це житло реально потрібно, бо від нього залежить подальше планування сім'ї.
Починаючи з 2008 року кожна фінансова криза так чи інакше стосується іпотеки та іпотечних кредитів, то хіба це не причина задуматися? Без вирішення квартирного питання, без житлових програм та доступної іпотеки в прив'язці до інфляції та зростання зарплат жоден уряд в Україні не буде бажаним. Він може триматися за владу, використовуючи доступ до медіа, до системи політико-технологічного впливу на результати виборів, однак результат буде тим самим.
Якщо ми не хочемо нових революцій — на граніті, під помаранчевими чи будь-якими іншими прапорами, аж до махновських чорно-білих — то маємо подбати про доступне житло для мільйонів наших громадян та громадянок. Іншого шляху немає, дороги назад теж немає. Всім нам потрібне власне житло, або хоча б орендоване за доступну ціну. Багата Україна — це Україна, яку хочеться захищати, за яку хочеться воювати, за чиї інтереси хочеться боротися. Не інакше.
Ми живемо в складному світі. Давайте працювати.
Читайте також
Ревізія стану енергетичного сектору після зими та заяв про «енергетичне перемир’я»
We make it Grain: реєстрацію на міжнародну конференцію Grain Ukraine 2025 відкрито
