Що робити з промзонами в наших містах. Закордонний досвід

президент ГО «Українська організація захисту споживачів послуг»

Частина 2

Оновлені промзони не мають бути утилітарними

Найуспішніші кейси ревіталізації занедбаних промислових територій в інших країнах свідчать про те, що найефективнішими для міських середовищ є багатофункціональні рішення з відмовою від утилітарних підходів. Що важливо: перед реалізацією кожного проєкту робочими групами, що мають складатися з різнопрофільних фахівців, проводиться комплексне дослідження об’єкта з урахуванням архітектурно-містобудівного, культурно-історичного, демографічного, соціально-економічного та інших контекстів.

Інакше кажучи: апріорі неможливе знесення об’єкта, який має історико-архітектурну цінність, натомість провадиться реконструкція будівель і зміна їхнього функціонального призначення (наприклад, трансформація в музей або освітній заклад). Або: там, де доцільніше створити індустріальний парк чи зелену зону, навряд чи відбудеться трансформація у торгово-розважальний мол.

Наприклад, одним із найцікавіших проєктів з реновації промзон є HafenCity в Гамбурзі (Німеччина) — багатофункціональний квартал, що з’явився на місці колишнього порту на річці Ельба. На цій покинутій території з початку 2 000-х років почалося будівництво нового району – не лише з новими багатоквартирними будинками, а й офісними площами для 14 тисяч мешканців і 45 тис. робочих місць, а надто — з об’єктами соціальної та культурної інфраструктури. Що прикметно: із міського бюджету Гамбургу було виділено 2,4 млрд євро на будівництво соціально-культурних установ. Кошти на спорудження житла й комерційної забудови виділили приватні інвестори. Водночас управлінням і продажем землі займався спеціально створений фонд «Місто і порт».

Зокрема, в рамках мегапроєкту було реконструйовано колишній промисловий комплекс «Шпайхерштадт», де нині розташовано музеї та галереї сучасного мистецтва. В HafenCity облаштовано набережну довжиною 10,5 км, а також 28 га парків, площ і пішохідних зон. На сьогодні завершено будівництво 57 об’єктів, серед яких – екологічно чистий житловий комплекс Elbe Arcades та університет HafenCity (чим не приклад для майбутнього президентського університету, будівництво якого гучно анонсовано в Україні). Планується, що до 2030 року на території ревіталізованого порту буде споруджено ще 50 багатофункціональних об’єктів (зокрема два парки та Ельбська філармонія).

Не можна також не згадати успішний кейс, що його реалізували наші сусіди-поляки. Йдеться про місто Лодзь, яке 2015 року було обране польською владою як пілотний майданчик для модернізації міського простору. Шансом для Лодзі стала Національна міська політика – документ, що визначає стратегію уряду щодо проблем міст, і Закон про ревіталізацію, який передбачає можливість для муніципалітетів отримати кошти на профільні проєкти з державного бюджету.

Отже, одним із наймасштабніших в Європі проєктів із модернізації промзон став комплекс Manufactura площею 30 га, створений на основі покинутої текстильної фабрики XIX століття. Після проведеної тут реконструкції Manufactura перетворилася на один із найбільших торгово-розважальних центрів Центральної Європи (110 тис. кв. м). До складу комплексу входять Малий театр і кілька музеїв: Музей міста Лодзь, Музей фабрики та Музей сучасного мистецтва MS2. А також науково-пізнавальний центр «Експериментаріум», роледром, скейт-парк, стіна для скелелазіння, готель, фітнес-клуб, понад 200 магазинів, ресторани, кафе та навіть автоцентр. У центрі комплексу облаштовано площу, на якій часто проводяться різноманітні заходи й концерти. Щоліта тут діє піщаний пляж, а взимку — льодовий палац.

Чи можливо щось зробити в Україні, крім гучних анонсів?

Так, можливо. Проте, принаймні для зрушення проблеми занедбаних промислових зон із «мертвої точки» замало порожніх просторікувань. Натомість влада має реалізувати щонайменше такі алгоритми:

уряд і парламент мають розробити рамковий закон щодо ревіталізації старих промислових територій (brownfields), а також створити відповідну національну програму, яка буде враховувати найсучаснішу статистичну базу на основі Big Data та найкращі доступні технології й методи керування, що використовуються в розвинутих країнах. Муніципалітети мають створити профільні департаменти, під керівництвом яких буде створено дизайн відповідних міських програм. Слід додати, що профільні закони щодо ревіталізації промзон є в Австрії, Польщі та інших країнах ЄС і світу;
уряду, зокрема Мінрегіону, спільно з місцевою владою – необхідно створити публічні (державні та місцеві) реєстри занехаяних промзон, що мають містити деталізовані паспорти щодо кожної з них (будівельні характеристики й стан, історико-культурні дані, характер власності й економічні показники, вплив на міське середовище тощо);
щодо кожної з промзон має бути створена багатопрофільна експертна група, яка має комплексно проаналізувати об’єкт і визначити найоптимальніші алгоритми майбутньої трансформації промислової зони з урахуванням суспільної думки мешканців місцевих громад;
за кошти міських бюджетів мають бути розроблені техніко-економічні обґрунтування щодо кожної з промзон, складені приблизні кошториси й інвестиційні плани; водночас має бути передбачене фінансування проєктів із ревіталізації з диверсифікованих джерел: кошти відповідної цільової держпрограми, місцеві бюджети, кошти приватних інвесторів і меценатів, гранти з програм міжнародної технічної допомоги тощо.

Читати частину 1