Існує багато різних загроз і проблем для післявоєнного майбутнього України. Зокрема, точно виникнуть великі проблеми через те, що з війни повернеться велика кількість людей з інвалідністю. Крім того, багато людей залишиться за кордоном. У нас будуть проблеми з робочою силою, підвищиться рівень міграції. Цих проблем не уникнути, і їх потрібно буде вирішувати.
Що стосується демократії – я не бачу особливих загроз для неї в післявоєнному майбутньому України. В принципі, такі загрози завжди існують. За демократію потрібно боротися. Країна може якусь кількість років жити в умовах демократії, а потім до влади приходить Янукович, і починаються проблеми, які без Майдану призвели б до згортання демократії.
Те, що зараз є деякі обмеження для медіа, єдиний канал – це люди розуміють. Зараз владі довіряють, вона веде боротьбу, активно налагоджує міжнародні зв’язки, отримує допомогу, але ії популярність пов’язана частково і з тим, що немає опозиційних каналів. Разом із тим, я вважаю, що після війни такого не буде. Якщо люди цього не терпіли до війни, то після війни тим більше не терпітимуть. «Закручувати гайки» після війни – це була б самовбивча політика.
Проблема ставлення до тих, хто виїхав під час війни
В Україні є великі проблеми, пов’язані з інтеграцією суспільства, які мене дуже непокоять. У нас виникає нова основа для соціальної диференціації по відношенню до того, що люди робили під час війни.
Зараз у нас країна дуже згуртована. Фактично зникла регіональна і геополітична різниця між регіонами у ставленні до незалежності України, до Європи, до НАТО. Але є небезпека того, що така ситуація зміниться в гірший бік. Зокрема, існує негативне ставлення тих, хто залишився в Україні, до тих, хто поїхав за кордон. Ми це вивчаємо. Перевіряли загальне ставлення до таких людей, і ставлення до окремих груп. І поки що цей рівень невисокий. 90% ставиться позитивно або нейтрально до жінок з дітьми, які виїхали. А до чоловіків, які працюють за кордоном і не повернулися, ставлення вже інше: 70% нейтрального ставлення, 30% – негативного.
Проблема ставлення до людей на окупованих територіях
Також є проблеми зі ставленням до тих, хто знаходиться на окупованій території. Люди опинились у жахливій ситуації під окупацією. Ми знаємо після Бучі та Ірпеня, в яких умовах вони живуть. А до цього ще додається негативне ставлення населення. І після повернення цих територій потрібно буде їх інтегрувати. Це і зараз має велике значення, тому що іноді державні діячі виступають з осудом таких людей. Наприклад, Сергій Шкарлет нещодавно нагадував про закон про колаборацію викладачам, які погоджуються працювати в школі на окупованій території.
У законі про колаборацію йдеться про добровільне співробітництво. Але виникає питання про те, що мають робити ці люди, які з якихось причин не змогли виїхати та залишилися на окупованих територіях. Наприклад, шкільна вчителька, у якої є дитина. Сім’я не має засобів до існування, і викладачку примушують до співпраці. Коли росіян виженуть з наших територій, у такої вчительки виникне вибір: або переїжджати в Росію, або сідати у в’язницю в Україні.
Після війни може зрости рівень злочинності
У нас є соціолог Федір Шандор, який прославився завдяки фото, на якому він з окопу проводить лекції для студентів. Він провів якісне опитування серед військових і показав, що багато людей зараз отримують гроші, і вже не хочуть повертатися до того існування, яке в них було.
Частина з них перейде в різні приватні армії по світу і будуть там заробляти. А частина відверто каже, що якщо вони не знайдуть роботу, то можуть піти в якісь мафіозні угруповання. Тому рівень злочинності після війни може зрости.
Ставлення до росіян, які виступають проти Путіна
Ще важливе, на мій погляд, ставлення до тих росіян, які проти Путіна. У нас загалом воно негативне, мовляв, усі вони однакові. Ставлення до всіх росіян зрозуміле через те, що вони тут роблять. Але для нас стратегічно важливо, щоб в Росії прийшли до влади якісь притомні люди, які б зробили Росію безпечною для нас і для оточуючих.
Ми маємо підтримувати таких людей і ставитись до цього не емоційно, а прагматично. Українці ж не будуть керувати Росією. Тому це теж негативне явище – погане ставлення до всіх без розбору. Треба ставитись до ситуації прагматично і підтримувати тих, хто нам допомагає в нашій боротьбі, для того щоб потім встановити з ними нормальні стосунки і зробити нашого північного сусіда безпечним.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
