27 січня Україна завершила емісію десятирічних єврооблігацій на суму 1,25 млрд євро. Ставка за паперами – рекордно низька для України і становить 4,375%, тому випуск одразу ж було визнано найуспішнішим за всю економічну історію України.
Дійсно, попереднє залучення (червень 2019-го — 1 млрд євро, термін обігу 7 років), незважаючи на, здавалося б, аналогічну макроекономічну ситуацію, обійшлося Міністерству фінансів у 6,75% — майже на 60% дорожче.
Довіра до уряду, макроекономічні індикатори, ситуація на світових ринках — що стало основним драйвером для такого стрибкоподібного падіння вартості зовнішніх запозичень для України?

- Читайте також: Детінізація від Зе! команди. Частина 1
Насамперед, важливо уточнити: коридор майбутньої дохідності останнього січневого випуску був загалом зрозумілий з котирувань, що вже оберталися на ринку паперів. Наприклад, 7-річні бонди, емітовані в червні 2019-го, зараз торгуються з премією у 15,1%, що знизило їхню ефективну прибутковість лише до 4,02% (!). Загалом же премія за різними випусками українських паперів, залежно від періоду їхнього обігу, варіюється у межах 10-20%.
Тобто останній випуск не відхиляється від ефективної прибутковості вже випущених на ринок паперів, з якою коректно порівнювати відносну дорожнечу/дешевизну нових залучень.
Як за останні пів року змінився світовий ринок грошей? Ставка ФРС США знизилася з 2,4% до 1,55%.
Як за останні пів року змінився світовий ринок грошей? Ставка ФРС США знизилася з 2,4% до 1,55%.
Ні для кого не є секретом, що адміністрація Трампа наполегливо рекомендує незалежному голові правління ФРС продовжити зниження вартості грошей для посилення зростання біржових індексів та прискорення темпів зростання американської економіки напередодні президентських виборів.
«Would be sooo great if the Fed would further lower interest rates and quantitative ease. The Dollar is very strong against other currencies and there is almost no inflation. This is the time to do it. Exports would zoom!» – пост Трампа, 17 грудня 2019 року.
Очевидно, це не могло не вплинути на здешевлення вартості грошей у світі, включно з облігаціями країн, що розвиваються, та України.
Як показує індекс VanEck Vectors Emerging Markets High Yield Bond ETF (кошик умовно ризикових високоприбуткових бондів країн, що розвиваються), за червень-січень їхня середня вартість зросла в ціні на 10%. Тобто ефективна прибутковість знизилася приблизно на третину менше, ніж українських бондів.
Звичайно, не можна виключати і фактор мінімізації політичного ризику. Все-таки червень – це несподіваний розпуск парламенту, тільки-но обраний новий президент і лише непевні припущення щодо того, хто може очолити наступний уряд і наскільки він буде «прозахідним».
Також нагадаю, що після публікації непрогнозовано високих даних щодо приросту реального ВВП за 2 квартал 2019 року (4,6%) і визнання України європейським тигром, два з трьох ключових рейтингових агентств світу — Fitch і Moody — поліпшили кредитні рейтинги України зі стабільного на позитивний.
Що далі?
Зазвичай моделі рейтингових агентств і інвестбанків щодо малих країн будуються за стандартною методологією автоматичного завантаження та обробки масивів даних. Такий підхід дозволяє оптимізувати процеси, налагодити роботу великих колективів, але призводить до певного лагу оцінки.
Міністерству фінансів вдалося підібрати оптимальний момент для емісії, поки українські єврооблігації не подешевшали на тлі даних про виконання бюджету, уповільнення темпів зростання економіки та реальних обсягів експорту.
Нагадаю: за оперативними даними Міністерства фінансів, рівень недовиконання доходів бюджету в січні становить 54% (!). Так, до держбюджету надійшло лише 29,7 млрд з 64,5 млрд грн плану.
Водночас структура приросту реального ВВП суттєво погіршилася. Замість досить стійких сільського господарства, IT, банківської сфери та будівництва локомотивом економіки зараз виступає торгівля.
Враховуючи спад у промисловості та темпи приросту споживчого імпорту, стає зрозумілим, що ВВП України зараз збільшують агенти, що займаються реалізацією/логістикою саме імпортних товарів.
Наважуся припустити, що Міністерство фінансів зараз продає валюту НБУ, аби виконати січневі захищені статті видатків.
Наважуся припустити, що Міністерство фінансів зараз продає валюту Національному банку, аби виконати січневі захищені статті видатків. Такий висновок можна зробити з того, що у 2020 рік ми входили з сумою залишків на ЄКР у 55 млрд грн, з яких валютні кошти повинні були складати не менше $1,5 млрд.
Планові валютні виплати за держборгом у січні за нашими розрахунками повинні становити $798 млн. При цьому сума залишків на ЄКР зараз знизилася до 17,5 млрд грн. Але таке припущення – суб'єктивна оцінка, зважаючи на те, що статистичні дані, які спростовують або підтверджують її, ще не опубліковані.
Втім, буду радий помилятися — тоді наступні позики Міністерства фінансів вдасться залучати ще дешевше, що дозволить продовжити успішну політику рефінансування держборгу України більш дешевими залученнями і знизити витратну частину бюджету на обслуговування боргів.
У зворотній ситуації вартість залучень для України не повинна істотно зрости, адже на світовому рівні наші облігації вже приносять досить високий рівень прибутковості.
Враховуючи те, що раніше, у 2017-2018 роках, єврооблігації України розміщувалися з дохідністю 7-10%, політика заміщення старих (умовно дорогих паперів) новими позиками під 4-6% не знижує своєї актуальності за кожного зі сценаріїв.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора