3 березня 2014 року НБУ визнав Брокбізнесбанк неплатоспроможним. Згідно з останніми балансовими даними, на квітень 2014 активи «Брокбізнес» становили 15 млрд грн, зобов'язання перед вкладниками — 10,3 млрд грн. Навіть за балансовими показниками співвідношення власного капіталу банку до активів (Н2) становило лише 2,2% (в той час як необхідно 10%).
Водночас «Брокбізнес» перебував у пулі банків, які найменш стежили за переоцінкою кредитів і формуванням відповідних резервів. Таку політику можна було б виправдати абсолютною впевненістю менеджменту «Брокбізнес» в тому, що кредити були видані «залізним» позичальникам, і проблем з їхнім обслуговуванням не виникне. Особливо на тлі того, що на середину 2013-го проблемні кредити «Брокбізнес» офіційно становили лише 16,1% портфеля банку. Проте пізніше ФГВФО зуміє реалізувати активи «Брокбізнес» за менш ніж 15% від номіналу. А клієнтам і кредиторам «Брокбізнес» виплатять лише 3,61 млрд грн — це 24,7% від суми зобов'язань банку на момент його банкрутства.
Передісторія. У серпні 2013 року 80% акцій Брокбізнесбанку у братів Буряків викупив Сергій Курченко. Як свідчать телефонні записи, що потрапили в мережу, розмов осіб з голосами, схожими на Сергія Курченка та Ігоря Коломойського, від 7 лютого 2014-го, вартість купівлі становила $200 млн. Важливо відзначити, що офіційно балансова вартість (власний капітал) банку на момент купівлі становила $367 млн (відповідно 80% — $290 млн).
З іншого боку, з цих записів випливає, що реальний стан банку вже на момент покупки був досить хитким, капітал потрібно було збільшити майже вдвічі.
Головний акціонер Сергій Курченко: «Баланс повинен не змінюватися з точки зору відтоку. Ми все розрахували, всі депозити вони (прим.ред. – брати Буряки) продовжили на 3 роки, і поточні залишки по домовленості також 3 роки не йдуть. Якщо йдуть – вони заміщають своїми. Там хороші пасиви дуже. Так, була «діра» (прим. ред. – розрив між активами та пасивами) 6 мільярдів гривень, тому і ціна така невелика. Якщо Буряки не виконують зобов'язання, то ми страждаємо, і ми їм допомагаємо. Але вони, звичайно, теж стараються. Ми втримаємо ситуацію. Буряки заворушилися, ми знайшли рішення. ВТБ кредитує на 3 мільярди під нормальні застави, вони (прим. ред. – Буряки) його обслуговують».
Після входу Сергія Курченка у Брокбізнесбанк відбувається додаткова емісія акцій. Власний капітал банку збільшується з 2,9 млрд грн на 01.07.2019 до 14,5 млрд грн до кінця року. При цьому,зобов'язання банку знижуються з 15,1 до 14,4 млрд грн, і переважно за рахунок відтоку 1 млрд грн депозитів.
Фактично ми можемо говорити про те, що Сергій Курченко зробив 11,6 млрд грн і почав скупку ряду системоутворюючих для його бізнес-імперії елементів. Так, за друге півріччя кредитний портфель юросіб банку зріс з 13,7 до 23,6 млрд грн.
За даними «Економічної Правди», кредитний портфель зростав за рахунок купівлі групою ВЕТЕК Українського медіахолдингу (орієнтовна сума угоди — $400 млн), футбольного клубу «Металіст», одеського нафтопереробного заводу і кредитів банку «Реал», що також належить Сергію Курченку. Звичайно, не можна не визнати, що реальний рівень інсайдерських кредитів, з урахуванням паралельного кредитування братами Буряками пов'язаних з ними підприємств, міг істотно перевищувати 60%. Навіть більше, таке активне фінансування діяльності групи ВЕТЕК негативно відображалося на операційній роботі банку, були затримки платежів, дефіцит ліквідності. Подолати їх вдалося завдяки залученню $160 млн кредиту від «Укрексімбанку» (який, до речі, за графіком повинен був бути погашений лише в 2022 році, але за даними «УП» до липня 2015-го заборгованість «Брокбізнес» становила всього $2 млн).
У рамках нормативів (допустимих відхилень) банк працював через просту схему кредитування нібито незалежних підставних осіб і компаній, які вже фінансували групу ВЕТЕК. Буде справедливо відзначити, що це був лише (хоч і досить специфічний) інструмент захисту банку, що дозволяє при атаці перетворити всі робочі активи на безнадійні борги. За аналогією з «Приватом», це можна вважати загальноприйнятою практикою «структурування» того періоду. І як показує ситуація з виплатою кредиту «Укрексімбанку», у Сергія Курченко були довгострокові стратегічні плани на повну трансформацію «Брокбізнес» — в банк групи ВЕТЕК.
Криза, порятунок і ліквідація
В період від середини січня до початку лютого 2014 року «Брокбізнес», як і всі банки країни, зіткнувся з кризою ліквідності і різким відтоком вкладів. За вікнами палили вогнища, нормальна бізнес-активність призупинилася. Менеджмент всіх підприємств країни, незалежно від обсягів підконтрольних активів, перейшов у стадію вичікування. (Нагадаємо, середній рівень залишків на коррахунках в 1 кв. 2014-го знизився порівняно до попереднього кв. з 39,5 до 35 млрд грн). Проте для певних осіб період зміни влади і фактор Майдану стали чудовою можливістю «прокинути» кредиторів в особі банків і захопити активи конкурентів.
Враховуючи ослаблення політичного впливу Курченка на тлі падіння авторитету Януковича, активи банку почали істотно танути. Чого вартий лише випадок із зникненням партії нафти у 80 тис. тонн вартістю $100 млн. Очевидно, розуміли ситуацію і основні вкладники банку: Київміськбуд, МВС, Укрпатент, Моторно-транспортне бюро, КНУ ім. Шевченка та інші організації, що почали переводити рахунки в інші банки.
До початку лютого Брокбізнесбанк вже отримав 1 млрд грн рефінансування і за законодавством не міг претендувати на другий транш, не погасивши перший.
Розуміючи це, менеджмент банку уклав угоду РЕПО з державним підприємством ПАТ «Аграрний Фонд» на тимчасовий викуп ОВДП (емітованих Мінфіном для внеску в статутний фонд АФ) сумою в 2 млрд грн (офіційно, до речі, угода виглядала як фінансова операція Аграрного Фонду через авторизованого брокера ICU). За умовами операції замість живих грошей в обмін на ОВДП Аграрному Фонду відкрили депозит в Брокбізнесі на відповідну суму, яким АФ так і не зміг скористатися.
Як кажуть в середовищі учасників банківського ринку, отримані від АФ Брокбізнесом ОВДП були за такою ж операції РЕПО з Національним банком переведені в живі гроші і виведені з «Брокбізнес» на користь основного акціонера. Відразу після цього банк визнають неплатоспроможним. Виходячи з балансу банку на кінець 1 кв. 2014-го, вартість активів знизиться майже вдвічі – до 15 млрд грн, пасиви залишаться незмінними, а власний капітал впаде до 0,3 млрд грн, але залишиться позитивним.
Підсумки / Наслідки
Сума виплат Фондом за гарантованими вкладами Брокбізнесбанку склала 2,6 млрд грн, ще 1,01 млрд було виплачено кредиторам. Це 24,7% від загальної суми його зобов'язань на момент введення ВА. Активи балансовою вартістю в 15 млрд грн пізніше оцінять лише в 2,2 млрд грн (14,7%). Звичайно, провести ретельний аудит активів банку (особливо враховуючи, що 75% активів складали кредити юросіб) менш ніж за місяць представники ФГВФО просто не могли. Навіть більше, не бажаючи нагнітати паніку, тимчасова адміністрація могла «домалювати» Брокбізнесу якусь суму активів і капіталу.
Джерело: ФГВФО
Сьогодні вже точно неможливо визначити питому вагу кожного з факторів, що сформували такий розрив між балансовою та ринковою вартістю активів Брокбізнес: виведення коштів акціонером, погіршення макроситуації в країні та стану обслуговування кредитів або корупції в ФГВФО при реалізації активів ліквідованих банків. Можна сказати лише те, що певною мірою має місце кожен з них. Втім, надії на задоволення ще 10,1 млрд грн відкритих вимог кредиторів Брокбізнес, в числі яких знаходяться і 2,2 млрд грн «Аграрного Фонду», звичайно, немає.
Цікаво, що в 2-3 кв. 2019-го року, після ліквідації Брокбізнесбанку, «Аграрний Фонд» ще раз понесе збитки. Правда, тільки номінальні. Річ в тім, що згідно з нацстандартами фінансової звітності зерновий оператор досі зобов'язаний враховувати в активах 2 млрд грн неіснуючого вкладу у Брокбізнесбанку як дебіторську заборгованість.
Власне, саме цим чинником (і аналогічними «загубленими"/вкраденими при зміні влади рахунками в банках «Радикал» і «Фінансова ініціатива» на 500 млн грн) і пояснюється різниця між розміром активів Аграрного Фонду з міжнародного (МСФЗ, 6,3 млрд грн) і національного обліку (8,8 млрд грн).
Динаміка активів «Аграрного Фонду» за МСФЗ, 2013-2018 (млн грн)
Джерело: Seeking Alpha
Якщо врахувати, що в 2018 році прибуток «Аграрного Фонду» склав 147 млн грн, то відображення 2 млрд грн збитку, очевидно, перекрити прибутком 2019 року не вдасться — за національними стандартами підприємство покаже істотний мінус. З іншого боку, за сприятливої кон'юнктури на ринку добрив (на які припадає 70% доходу компанії) «Аграрний Фонд» може показати до 200 млн грн реального прибутку за МСФЗ і сформувати необхідний запас збитків для свого розвитку — замість виплати 50-90% прибутку дивідендами в бюджет.
10 червня 2019 року ФГВФО оголосив про завершення виплат вкладникам Брокбізнесбанку і подав заяву до Єдиного державного реєстру про ліквідацію банку як юридичної особи. Таким чином, протягом декількох місяців (або навіть швидше) «Брокбізнес» поряд з «Приватом» стане лише одним з кейсів банківської справи України.
Чим цінна історія «Брокбізнес»? Український банківський ринок сьогодні, попри декларовані рекордні прибутки, перебуває в затяжній рецесії. Активи банківської системи,як порівняти з 2013 роком, знизилися з майже 90% до 40% ВВП.
Паралельно важливо відзначити, що ці 90% ВВП активів дійсно існували. Якщо ми говоримо про банки, які готували до продажу, то материнські структури все одно пізніше проводили їхню докапіталізацію. Якщо про набагато більш важливий фактор – інсайдерске кредитування фінансово-промислових груп, — то їхні кредити були живими рівно доти, доки у когось іншого могли з'явитися «стратегічні плани» на такий банк. Враховуючи той факт, що в Україні як економічна платформа зароджується «бандитський капіталізм», то такий підхід був цілком виправданим і зрозумілим. Тому зі збоями, але банківська система, побудована на інсайдерському кредитуванні, працювала. Як мінімум тому, що були ліквідовані кредитні ризики при нашій судовій системі.
Водночас криза 2014-2015 років показала вразливість/ризики такої моделі не тільки для банківської системи, але й для макростабільності всієї країни. Банки «лягали» акціонерами, запускаючи відповідне «доміно», руйнуючи залишки довіри населення і запускаючи інфляційно-девальваційну спіраль, яку вдалося шляхом грошового голоду призупинити тільки в 2017-му. Саме тому сьогодні Національний банк не має під політичним тиском вирішувати будь-які спроби розширення інсайдерського кредитування, хоч яким би простим і ефективним не здавався такий шлях. Відновлення банківської системи повинно відбуватися хоч і плавно (що, звичайно ж, не подобається представникам реального сектору), але виключно через системні реформи.
Читайте також
