Яка природа законопроєктів №1053-1 і №1073 про фіскалізацію і кешбеки
Найбільш обговорюваною податковою ініціативою нової влади очікувано виявилися законопроєкти, пов'язані зі змінами у спрощеній системі оподаткування. Це законопроєкти №1053-1 і №1073, які, як стверджується в пояснювальних записках, повинні сприяти детінізації економіки та захисті білого малого і середнього бізнесу.
Чи потрібні нам ці кроки? «Спрощенка» сьогодні сумарно сплачує до 150 млрд грн. податків та створює робочі місця для 1,4 млн підприємців і 1,3 млн їхніх працівників. Більше того, саме ССО (спрощена система оподаткування) останні 20 років виступає одним із трьох українських внутрішніх офшорів, які дозволили нам жити не при 40-44% рівні перерозподілу ВВП через бюджет, а реальних (з урахуванням тіньової економіки) усього 27-30%. Тобто щорічно забезпечує 0,3-0,5% додаткового приросту реального ВВП.
Паралельно «спрощенка» дозволяє бізнесу, доки він не виріс до можливостей великого за інформаційним і юридичним захистом, жити в умовах певної «недоторканності» для податкової, трудової та інших перевірок. Не один професійний бухгалтер говорив мені, що набагато безпечніше оформити 4 компанії з оборотом до 5 млн грн. замість однієї з 20 млн.
Але, звичайно, у такої масштабної системи податкових та адміністративних пільг не могли не з'явиться пробоїни, на які традиційно скаржаться представники білого великого рітейлу. Відразу зазначу, що одна частина таких пробоїн запрограмована самою податковою системою, інша – системно збудована великим бізнесом, який прагне оптимізувати податкове навантаження.
Таких пробоїн у спрощеній системі оподаткування можна виділити п'ять:
- Оформлення штатних співробітників на 3-ю групу
Основні зловживання припадають на програмування, консультації з питань інформатизації, фінансові консультації, юридичні компанії, соціологію та рекламу. Орієнтовно загальна сума економії на податках такими видами діяльності становить 8-9 млрд грн. Але це лише лінійний підхід. Враховуючи те, що ніхто в нашій країні не будував імітаційну модель динаміки даних галузей при мінімальному підвищенні податкового навантаження, а також жорстоку податкову конкуренцію з Польщею, Угорщиною, Болгарією та іншими країнами Європейського Союзу, що розвиваються, реальний фіскальний ефект боротьби з таким ухиленням може виявитися негативним.
Одні компанії передислокують своїх співробітників, інші – підуть у повну тінь, а держава зіткнеться із звуженням внутрішнього попиту і падінням податкових надходжень. Таким чином ухилення від оподаткування фонду заробітних плат через оформлення співробітників ФОП-ами – це адекватна реакція бізнесу на непомірно завищене фіскальне навантаження (40,3%).
- Заниження грошового обігу
Поточні ліміти річного обігу для суб'єктів «спрощенки» складають 300 тис. грн. для першої групи; 1,5 млн грн. для другої групи; 5 млн грн. для третьої групи. Нагадаю, останній раз вони переглядалися у 2015-2016 роках і явно не на користь малого і середнього бізнесу. Дозволений обіг для першої та другої груп було збільшено з 150 до 300 тис. грн. і з 1 до 1,5 млн грн. відповідно. Максимальний обіг третьої групи — знижений в чотири рази: з 20 до 5 млн грн.
При цьому так і не вдалося впровадити очевидну, але досі відсутню норму про щорічну автоматичну індексацію допустимого обігу для спрощеної системи на приріст номінального ВВП. Враховуючи, що де-факто Мінфін не зацікавлений в перегляді обігу, оскільки лінійно це є прямим зниженням надходжень, суб'єкти на «спрощенці» знаходяться в ситуації вимушеного заниження обігу.
Чому? По-перше, легальне перевищення лімітів обігу оподатковується 18% від доходу (прибутку). По-друге, якщо суб'єкт спрощеної системи декларує вихід за ліміти, то з наступного податкового періоду він зобов'язаний перейти на загальну систему оподаткування. Враховуючи це, можна констатувати, що реальний вихід за річні ліміти обігу не передбачений, суб'єктам ССО залишається тільки занижувати офіційні дані обігу або припиняти діяльність до нового фіскального року.
Які масштаби занижень обігу сьогодні? Ще у 2016-му році економісти ISET приводили оцінку в 18-20 млрд грн. Але тільки кумулятивна інфляція за 2016-2018 роки склала 41%. Очевидно, що лише мінімальні масштаби заниження обігу збільшилися до 60 млрд грн.
Тому дискусія про підвищення рівня фіскалізації та штрафів за невидачу фіскальних чеків без паралельного збільшення річних лімітів обігу в 2-3 рази і переходу до автоматичної індексації – це не більше, ніж свідчення некомпетентності.
- Штучне дроблення
Це форма агресивного заниження обігу шляхом використання низки зв'язаних осіб або підлеглого персоналу в якості фізосіб-підприємців. Такі схеми характерні, в основному, для великих торговельних мереж, де за фактом штатні співробітники виступають в ролі постійно функціонуючого верстата – ФОП-ів і додаткових лімітів обігу.
Про які масштаби йде мова? Очевидно, якщо ми говоримо про невеликий консалтинговий бізнес або роздрібну торгівлю, де 5-6 співробітників оформлені ФОП-ами і їх сумарний обіг не перевищує 30 млн грн. в рік, то це, знову ж, наслідок чотириразового скорочення обігу для третьої групи у 2016 році і відсутність їх автоматичної індексації. Будемо чесні, є певні межі, де перебування на спрощеній системі оподаткування вигідніше з точки зору адміністративних витрат на ведення обліку, складної бухгалтерської звітності, підвищених ризиків податкових перевірок, необґрунтованих штрафів та блокування рахунків. В умовах не реформованої ДФС всі перераховані фактори вкрай важливі.
Але є й інший бік у вигляді великих торговельних мереж, що використовують «спрощенку» для мінімізації податкового навантаження. За нашими оцінками, до 9% від загального обсягу рітейлу в Україні (що еквівалентно 60 млрд грн.) припадає на штучно подроблений обіг. Але важливо відзначити, що це лише один з багатьох інструментів мінімізації податкового навантаження. У кожного підприємства і галузі є свої особливості і модифікації. У експортерів – ТЦУ (трансфертне ціноутворення), у імпортерів – курсові різниці, дроблення і «скрутки» у вигляді перепродажу сплаченого при ввезенні ПДВ і т. д.
Загальна проблема таких ухилень, включаючи штучне дроблення, в тому, що левова частка корпоративних прибутків в Україні перебуває в тіні. Відповідно в уряду немає можливості знизити номінальні ставки податків до їхнього фактичного рівня, а у фондового ринку та банківської системи немає об'єктів для інвестицій і кредитування. Впевнений, неможливість бізнесу вибудувати діалог з державою щодо зниження номінальних податкових ставок до їх ефективних і діючих сьогодні рівнів, а також паралельне спотворення конкуренції на ринку – це фактори, які забирають у нас мінімум 3-5% ВВП щорічно.
- Легітимація контрабанди
Основне джерело нарікань білого рітейлу на спрощену систему криється в можливості ФОП-ів реалізовувати продукцію без документів про її походження. З одного боку, це пояснюється принципом їх оподаткування: податок сплачується від обігу. Тобто немає необхідності вести та зберігати звітність, пов'язану з витратами. З іншого — створюється коридор митниця – ФОП-и, який дозволяє легально реалізовувати контрабанду.
До проблеми легітимації контрабанди доцільно віднести і легально імпортовані великим ритейлом товари, але реалізовані без документів через суб'єктів спрощеної системи. Зазначена схема дозволяє продати товар за контрабандною ціною (без податкового навантаження на імпорт – ПДВ і мита), а сформований податковий кредит перепродати підприємству з наявним чистим податковим зобов'язанням з ПДВ (так звані «скрутки»).
Скільки контрабанди реалізується через спрощену систему оподаткування? Обсяги контрабандних поставок в Україну за останні 3 роки становили, в середньому, $10 млрд. У той же час задекларований обіг «спрощенців» за 2018 рік склав лише 290 млрд грн. Максимальне заниження обігу, розраховане нами на основі порівняння обігу на одного зайнятого працівника на загальній системі і «спрощенці» з необхідними коригуваннями на ефект масштабу і тривалість ланцюжка створення додаткової галузі, знаходиться в межах 140-160 млрд грн. Зазначу ще раз, це максимально можливе завищення. Мінімальний поріг становить 57 млрд грн.
При цьому в легальному обсязі роздрібної торгівлі (структура якого однакова для загальної та спрощеної системи) 73% продажів доводиться на продукцію вітчизняного виробництва. З цього випливає, що валовий обіг імпорту через ССО знаходиться в діапазоні від 95 до 122 млрд грн.
Скільки з цієї суми — контрабанда? Левова частка імпортного асортименту дійсно ФОП-ів – це закупівлі на одеському «7 кілометрі» або самостійний імпорт. Звичайно, такі поставки можуть бути з трохи заниженою митною вартістю. Але вони настільки незначні на тлі системних зловживань великими гравцями, що ми можемо відкинути їх як статистичну похибку.
Насправді контрабандні товари реалізуються через ті ж сітки ФОП-ів, які використовуються для штучного дроблення. Таким чином до 12 тис. ФОП-ів третьої групи (або будь-яка інша комбінація другої та третьої груп) легітимізували у 2018-му році контрабандних товарів на 60 млрд грн. Це 18,6% від загального потоку таких товарів в Україну.
- Оптимізація прибутку
Одна з досить популярних схем оптимізації податку на прибуток малими і середніми підприємствами полягає у виведенні грошей з компанії на суб'єктів спрощеної системи за фіктивними договорами – за неіснуючі товари або послуги. Так, замість 18% податку на прибуток, компанія штучно нарощує витрати і платить виведену на суму всього 5%. В основному такі договори характеризуються неможливістю точно оцінити вартість послуги, що дає бухгалтеру компанії маневр для захисту договору перед податковим інспектором. Найбільш популярні види діяльності для такої оптимізації: консультації, дослідження ринків, рекламні послуги та оренда нерухомості. Сумарно, за нашими розрахунками, виведення прибутку з компаній на «спрощенців» за такими договорами у 2018 році склало 27,5 млрд грн.
У той же час, на відміну від інших схем по оптимізації прибутку, виведення через «спрощенку» під 5% має позитивний фіскальний ефект для бюджету. На перший погляд може здаватися, що бізнес не доплачує 13% різниці. Але в дійсності прибуток до оподаткування було б просто виведено з компанії через інші інструменти. У підсумку бюджет отримує додаткові 3,6 млрд грн. (де-факто податку на прибуток) за рахунок економії середнім бізнесом на дорогих податкових консультантів. Нагадаю, ефективна ставка податку на прибуток становить в Україні лише 4,4%.
Читайте також
