РФ пропонує «Нафтогазу» обнулити близько $3 млрд за рішенням Стокгольмського арбітражу і відмовитися від позову ще на $12 млрд. Антимонопольному комітету Росія пропонує обнулити $7 млрд штрафу.
У росіян своя позиція, в України своя. Тут треба розуміти, що саме виграла Україна. Незважаючи на все, що заявляє Коболєв, гроші Київ, ймовірно, колись отримає, але не зараз. Не варто розцінювати це як фінансову перемогу, адже наразі цей виграш не стосується грошей.
Росіяни вважають, що рішення Стокгольмського арбітражу було диспаритетним, особливо після першого рішення щодо постачання, яке було скоріше «і нашим, і вашим». А по транзиту вже — на користь України. Тому вони судяться на всіх фронтах і найближче рішення за їх позовом має бути у цьому місяці.
Споживачам домовленість про дешевий газ могла б бути на руку, але величезна кількість факторів робить таку угоду неможливим.
Споживачам домовленість про дешевий газ могла б бути на руку, але величезна кількість факторів робить таку угоду неможливою. Україна вже оголосила себе переможницею 100500 раз, та й пікетувати Офіс президента будуть не неадекватні люди Авакова, а куди більш серйозні.
З іншого боку, а чому Україна повинна відмовлятися від компенсації? «Газпром» не зможе безкінечно тягнути цю справу, оскаржувати рішення, і рано чи пізно активи з них стягнуть, або ж вони газом нам цю суму віддадуть.
Чесно скажу, зараз на місці Києва я б взагалі не домовлявся з цього питання. Росіяни все одно будуть мінімізувати транзит через Україну, газової війни вони і самі не хочуть.
Тут варто по максимуму відіграти енергопакет, адже РФ все одно буде чіплятися до України (за фактом приведення енергетичного законодавства у відповідність до європейських норм, зокрема, з поділом НАК — прим. ред.).
Нам мало провести сертифікацію і отримати схвалення європейського енергоспівтовариства, потрібна також і позитивна оцінка з точки зору правової Росії. Тому що Москва скаже: а нашим нормам це не відповідає — і загальмує процес переговорів.
Формально тут назріває чергова сварка. Я б на місці Києва, якщо ми не можемо домовитися ефективно, адже росіяни не рвуться, стояв до кінця, і чекав, хто перший дасть задній хід — Європа, РФ або ж ми.
У 2009 році нас, звісно, нагнули німці, коли змусили владу терміново домовитися з Москвою про транзит. Але тепер ситуація може вирішитися інакше.