Мораторій на перевірки фізосіб-підприємців, очевидно, викликаний більш жорсткими вимогами до використання РРО та його контролю (так звані закони про «кешбек», які президент підписав 17 жовтня — прим. ред.)
Нагадаємо, що в Україні планують ввести зобов'язання для всіх ФОП (окрім першої групи) використовувати реєстратори розрахункових операцій. Мораторій на перевірки ФОП виглядає як логічний наслідок цього нововведення. Проблем із мораторієм кілька.
Не перший мораторій на перевірки

В Україні вже був досвід мораторію на перевірки малого та середнього бізнесу в 2015 і 2016 роках. За відгуками податківців, а також нашими спостереженнями за діяльністю малих та середніх підприємств — це призвело до великої кількості зловживань.
Один із прикладів — неповернення валютної виручки. В Україні існує серйозна проблема з чорним та сірим ринками. За деякими оцінками, 30% ринку зерна у країні — сірий ринок, де операції проводяться за готівковим розрахунком. Часто таке зерно потім все ж намагаються експортувати. Під час дії мораторію частина сірого експортного потоку була перенаправлена на малі та середні підприємства, які потрапляли під дію мораторію. Нерідко такі підприємства не повертали виручку до України. Продукт експортували, валюта в країну офіційно не заходила, тут товар купувався за кеш. Водночас податкова, зважаючи на мораторій, нічого не могла з цим зробити.
Після закінчення мораторію, звичайно, почались активні перевірки. Але у податківців обмежений ресурс та можливості. Водночас, досить складно через два роки знайти незрозуміло на кого зареєстроване мале або середнє підприємство. Таким чином мораторій створює ризики зловживання.
З іншого боку, від осіб, що ведуть свій бізнес прозоро, ми чули багато позитивних відгуків про те, що під час дії мораторію вони відчували себе набагато комфортніше — адміністративне навантаження на роботу з держорганами та відповідні витрати часу істотно зменшилися.
Ризики мораторію для ФОП
Перевірка ФОП — це не така масова адміністративна процедура. Як правило ФОП настільки прості з точки зору адміністрування, що їх перевіряють тільки в разі, якщо є «сигнал про проблему».
Слід чітко розуміти, що мораторій — це не звільнення від обов'язку дотримуватись податкового законодавства. Так чи інакше, після його скасування податкова побачить, де ФОП працювали без РРО.
Отже, податкова може провести перевірку всіх періодів за останні 1095 днів. Відповідно, через 2 роки податкова вийде на перевірку та перевірить періоди, під час яких діяв мораторій. Якщо порушення були, податкова зможе їх так само виявити, а значить, виписати ті самі штрафи, нарахувати ті самі податки — ситуація просто відсунеться в часі. Закрити ФОП також не вийде, оскільки для цього потрібно пройти перевірку.
Іншими словами, мораторій не звільняє від дотримання всіх вимог законодавства — він дає час, щоб краще систематизувати діяльність та впорядкувати документацію. У свою чергу, податкова за цей час краще відпрацює механізми перевірки роботи з РРО.
РРО не вирішить проблему 125 ФОП під однією компанією
Вимоги по РРО не мають на меті перешкодити великим компаніям використовувати єдиний податок для оптимізації податків. Вибір правильного інструменту для розв’язання цієї проблеми — досить давня професійна дискусія.
Сама по собі вимога ввести касові апарати не впливає на те, що умовна мережа спортивних клубів функціонує не в рамках юридичної особи, а у вигляді 125 ФОП, які нібито незалежно відкрили 125 спортивних клубів з однією назвою.
Навіть якщо кожен з цих ФОП поставить собі РРО та задекларує свій дохід, він все одно заплатить з нього тільки 5%, а не податок на прибуток 18% та ПДВ 20% (не кажучи вже про форму виплати заробітної плати співробітникам).
Тому РРО не є універсальною панацеєю. Він істотно покращує доступ податкових органів до реальної інформації про доходи кожного окремого ФОП, але не вирішує проблему.
Зате її дуже ефективно почала вирішувати сусідня країна-агресор. В результаті введення санкцій і суттєвого відтоку інвестиційного капіталу, у РФ очевидний фіскальний голод. Тому вони почали вирішувати деякі системні проблеми, ввели спеціальні правила. Так, за наявності певних критеріїв, групу ФОП називають такою, що здійснює діяльність на користь одного бізнесу або однієї юридичної особи, та оголошують штучним дробленням бізнесу. Тоді все, що ці ФОП заробили, додають до доходів основного підприємства й обкладають його податком.
Зараз у них багато гучних справ по великих рітейлових мережах, ресторанах швидкого харчування. Але це не проблеми РРО, а питання визначення: чи справжня франшиза або неправильне використання ФОП, як підставних осіб для отримання доходів.
Чому РРО все одно потрібні
Ми повинні рухатись у бік обов'язкового використання РРО, тому що це суттєво поліпшить ситуацію в боротьбі з чорним ринком. Ми бачимо на прикладі наших окремих клієнтів, які намагаються боротися з контрафактом, контрабандою та сірим імпортом, що всі ці потоки нелегального і напівлегального товару проходять через ФОП, які не мають ані касових апаратів, ані вимог до документування походження товару.
Відстежити потік товарів у країні з великим тіньовим сектором економіки без фіксації продажу та оподаткування в кінцевій точці дуже важко. Якщо ж ініціатива буде впроваджена, стимул існування тіньової частини економіки істотно зменшиться. Наприклад, якщо маржинальність бізнесу не висока (як, наприклад, в гуртовій торгівлі), податок в розмірі 5% від обороту може бути в абсолютному розмірі більшим, ніж 18% від прибутку та ПДВ разом узяті.
Бізнес буде змушений виходити з тіні в тому випадку, якщо вартість діяльності в «чорній» або «сірій» частині економіки за ціною зрівняється зі сплатою податків. Відповідно, відпаде стимул існування тіньової економіки як такої.