Навіть якщо вам здається, що обговорення гендерної рівності вже вичерпало себе, важливість цієї теми зростає щодня. Ми бачимо, як дорослі українки стають військовими, боронять нашу країну, відкривають нові бізнеси, роблять все для того, щоб розвивати державу, попри стереотипи, сексизм, мізогінію від патріархального суспільства.
Що можна сказати про молодих дівчат?
Це саме ті жінки, які зараз не здогадуються, наскільки вкорінені гендерні стереотипи в корпоративній культурі. Що вони переживають, коли починають свій кар’єрний шлях? І як це можна вирішити, і ким це взагалі керується?
Шукаючи роботу, дівчина, незалежно від того, чи вона має досвід, може отримувати негативний фідбек від роботодавців. Переважно це слова про те, що ви не ту спеціальність вибрали, адже це «не те, що нам потрібно». Коли таке кажуть жінці, а не чоловікові, з’являється зовсім інший сенс такої фрази — роботодавець просто не захоче взяти за різними стереотипними причинами, які можна перефразувати на те, що дівчина не вміє робити те, що вимагає певна компанія.
Найбільше упереджень — у сфері IT
Хорошим прикладом є STEM-професії (S — Science, T — Technology, E — Engineering, M — Mathematics), де частка чоловіків у цій сфері суттєво перевищує частку жінок. Цьому передують різні причини: відсутність рольових моделей — це пов’язано з тим, що нечасто можна почути у шкільні роки про наукові звершення жінок; дискримінація за статевою ознакою на робочому місці; відсутність підтримки від близьких людей через пріоритет кар’єри, а не сім’ї. Але серед всіх них вирізняється той факт, що вже з малого віку дівчатка не відчувають, що у таких сферах для них є місце. За результатами дослідження Національної академії наук США, 51% школярів вважають, що дівчата не цікавляться інформатикою так само як хлопці, коли лише 14% дітей висловили свою думку про те, що дівчата можуть цікавитися комп’ютерними науками більше, ніж хлопці.
Головна авторка цього дослідження, Елісон Мастер, каже: «Гендерні стереотипи про те, що STEM — для хлопчиків, з’являються ще в початковій школі, і на той час, коли дівчата досягають середньої школи, вони приймають рішення не здобувати дипломи з IT та інженерії, оскільки відчувають, що вони не можуть належати до цих професій».
По суті, такі упередження впливають на мотивацію дівчат у школі, і це призводить до того, що вони обирають не відвідувати заняття з тієї самої інформатики, яка може їх зацікавити. І це призводить до того, що до сфери STEM просто не приходять нові кадри, а саме жінки, бо вже з малого віку вони чули, що це не для них професія.
Одна проблема веде до іншої — розриву у зарплатах
Різниця у зарплатах між чоловіками та жінками — одна із найбільш обговорених тем щодо гендерної нерівності. На диво, навіть в багатьох європейських країнах жінкам досі менше платять. Однією з найголовніших причин, чому таке явище існує — це низька оплата відпустки по догляду. Це звичайні обов’язки: готування їжі, прибирання, піклування про дитину, людей похилого віку. Переважно це все роблять жінки, бо існують різні стереотипи, що чоловіки повинні заробляти для сім’ї, а жінки робити тільки побутові речі.
Зараз не так часто можна почути таку думку, але за дослідженням Міжнародної організації праці, до пандемії COVID-19 жінки витрачали втричі більше годин на неоплачувану роботу по догляду, ніж чоловіки. Під час пандемії час, витрачений на цю працю, збільшився як для жінок, так і для чоловіків, але збільшення роботи по догляду було набагато більшим для жінок. Жінки-матері повинні шукати роботу з гнучким або скороченим робочим часом, щоб бути присутньою у житті дитини.
В Україні доволі плачевна ситуація, в дослідженні Всесвітнього економічного фонду Global Gender Gap Report 2022 ми посідаємо 81-ше місце із 146 країн, яким перевіряли цей показник. Насправді у 2022 році глобальний гендерний розрив було ліквідовано на 68,1%. За нинішніх темпів прогресу це займе 132 роки для досягнення того, щоб згадати в майбутньому таке поняття, як «гендерна різниця».
Як із цим борються
Насправді важливо розуміти, що існують різні ініціативи, які хочуть прискорити цей процес прогресу. Жінки не хочуть чекати ще 132 роки, щоб їм почали платити так само, як і чоловікам. В Україні вже розробили Стратегію зменшення гендерного розриву в оплаті праці, яка допоможе скоротити до 2030 року різницю з 18,6% до 13,6%. Крім цього, є також різні волонтерські організації, такі як AIESEC, які створюють платформи для обговорення такої проблеми.
Підсумовуючи, проблема гендерної нерівності не просто є однією з актуальних, а й однією з важливих, яку потрібно проговорювати в нашому суспільстві. Жінки не тільки заслуговують на справедливу оплату своєї роботи, а й схвалення та похвалу від різних людей за те, що вони намагаються змінити цей світ своїми руками та розумом.
