Війна та дезінформація стали частиною життя українців, і наші міста більше не є безпечними острівцями стабільності. Вони стали першими, хто відчуває на собі наслідки геополітичних змін та інформаційного хаосу. Згідно з Global Risks Report 2025 від Всесвітнього економічного форуму (WEF), війни та фейкові новини у топ-5 головних загроз найближчих років. Навіть у невеликих містечках люди відчувають ці зміни: фейкові повідомлення сьогодні сіють паніку швидше, ніж офіційні сповіщення доходять до людей.
Тож міста мають стати ResilienceTech-фортецями: стійкими, адаптивними, цифровими. У цьому допомагають технології, які дозволяють швидко реагувати, зупиняти хаос і давати людям правду замість чуток. Саме таку місію несе зокрема проєкт MISTO, який запускається в Україні.
Глобальні виклики, які роблять міста вразливими
Світ змінюється, і міста разом із ним. WEF у своєму звіті Global Risks Report 2025 чітко вказує на дві ключові проблеми. Перша — геополітика. Ризик великих війн зростає, і це впливає не тільки на столиці чи агломерації. Наприклад, у Фінляндії громади з 5 тисячами жителів готуються до оборони: потрібна техніка, люди, гроші. У Німеччині навіть у містах, що не мають прямих загроз, починають активно створювати цифрові платформи моніторингу безпеки, щоб уникнути несподіваних криз. В Україні ми це відчуваємо ще гостріше через активну війну, адже міста повинні забезпечувати громадян оперативною інформацією про загрози, евакуацію та доступ до критичної інфраструктури.
Друга проблема — дезінформація. WEF підкреслює, що дезінформація загрожує більшості громад у світі, і в кризові моменти це може стати питанням життя і смерті. А ще є потреба швидко реагувати: звіт The Global Public Impact of GovTech 2025 показує, що цифрові рішення скорочують час відповіді на кризи на третину. Для українських міст, де сирени звучать регулярно, це не просто статистика — це реальність.
Коли в місті немає швидкого та офіційного каналу комунікації, хаос неминучий. Дезінформація через фейкові повідомлення про загрози може спричинити паніку, затори на дорогах або масовий відтік населення. Ось кілька прикладів впливу непоінформованості або ж поширення хибної інформації:
- Початок повномасштабної війни в Україні (лютий 2022): через «вкиди» в соцмережах про нібито «капітуляцію» та відсутність офіційних оперативних спростувань тисячі людей почали залишати міста, що призвело до заторів та ускладнення роботи екстрених служб.
- Пожежі в Каліфорнії (2023): через суперечливі повідомлення в соцмережах люди не знали, чи варто евакуюватися, що призвело до жертв.
- Паводки у Валенсії (2024): жителі отримували запізнілу або неповну інформацію про масштаби небезпеки через неефективну систему попереджень.
Що робити містам?
- Єдиний надійний інформаційний канал: міста повинні мати цифрові інструменти, через які влада може миттєво передавати громадянам достовірні дані.
- Автоматизовані системи сповіщень: як в Україні — сповіщення у застосунках про небезпеку (війна, пожежі, техногенні катастрофи).
- Інструменти перевірки фактів на місцевому рівні: штучний інтелект може аналізувати інформаційний простір та виявляти загрози дезінформації.
Що таке Resilience Tech і як воно змінює урбаністику?
Resilience Tech — це технології, які роблять міста стійкими до будь-яких потрясінь. Згідно з WEF The Global Public Impact of GovTech 2025, держави, які впроваджують технологічні рішення у сфері управління, підвищують ефективність, прозорість і безпеку своїх громад. Тож впровадження Resilience Tech на рівні міст – логічний крок у цифровій еволюції урбаністики.
Ми втілюємо цю ідею через три ключові напрями:
- Перший — електронна демократія. Уявіть: ви пишете петицію про ремонт дороги чи голосуєте в опитуванні про новий парк прямо зі смартфона. Влада бачить ваші ідеї, а ви — як їх втілюють. Це економить час і дає вам реальний голос. А завдяки єдиному інформаційному каналу всі мешканці можуть отримувати перевірені новини безпосередньо від міста.
- Друге — міська мобільність. Ми спрощуємо паркування, допомагаємо містянам планувати поїздки з урахуванням змін у маршрутах громадського транспорту.
- Третє — безпека, або SafetyTech. Уявіть, що під час тривоги містяни отримують push-сповіщення: «Найближче укриття — 200 метрів праворуч». В Україні це вже працює. А в Каліфорнії, наприклад, таке сповіщення могло б попередити про пожежу і показати маршрут евакуації. Це не замінює сирени чи гучномовці, але додає швидкості й точності.
Цифрова відповідь на виклики
Тепер до конкретики. Система вже допомагає людям знаходити укриття й отримувати сповіщення про тривоги — без фейків і паніки. А е-демократія дає мешканцям прямий зв’язок із владою — від скарг до ідей.
Глобальні ризики 2025 року — це не далеке майбутнє, а те, що ми проживаємо щодня. Геополітика, дезінформація, кризи — міста мають бути готові. Україна має шанс стати першою країною, яка побудує міста нового покоління – стійкі, цифрові та готові до майбутнього.