Уся увага інвесторів зараз прикута до епідемії коронавірусу в Китаї. З понеділка китайські майданчики відновили роботу після тривалих новорічних свят.
Одразу ж після старту торгів індекс Shanghai Composite впав на 9% — падіння таких масштабів востаннє відбувалося 2015 року, коли лопнув міхур на фондовому ринку країни.
Китайський уряд намагався пом'якшити ситуацію і заздалегідь оголосив про вливання ліквідності в активи на 1,2 трлн юанів — це найбільша сума з 2004 року, а також заборонив брокерам відкривати короткі позиції.
- Читайте також: Проблеми з Apple через коронавірус і звіти Facebook: огляд світових економічних новин
Економічна ситуація в Китаї викликає серйозні побоювання. Індекс ділової активності у виробничому секторі знизився в січні на 0,4 пункту до 51,1 — значення нижче 50 пунктів свідчить про початок рецесії в галузі.
Новорічні канікули у 12 китайських провінціях продовжено як мінімум до 10 лютого, а значить, найбільші заводи країни й далі простоюватимуть. КНР є найбільшим імпортером сировини, і введення карантину вже встигло позначитися на вартості більшості промислових товарів, зокрема міді, яка подешевшала на 12% з початку 2020 року.
- Читайте також: Меморандум з Deutsche Bahn, коронавірус і Трамп «на коні»: огляд світових економічних новин
Найсерйозніші проблеми спостерігаються на нафтовому ринку: на початку тижня стало відомо, що попит на нафту в Китаї скоротився майже на 3 млн барелів на добу, або на 20% щоденного обсягу.
Найбільша нафтопереробна компанія Китаю оголосила про припинення виробництва.
Зазвичай в цей час у країні спостерігається значне збільшення внутрішнього туризму, внаслідок чого зростають обсяги споживаного палива, проте поточного року довгоочікуване зростання попиту не відбулося через скасування авіасполучення.
Найбільша нафтопереробна компанія Китаю оголосила про припинення виробництва, зокрема через порушені ланцюжки постачань. Також з'являється інформація про те, що сховища країни переповнені: імпорт нафти з країн Латинської Америки було зупинено, а обсяги поставок з Африки істотно скоротилися.
Наразі проходить засідання технічного комітету ОПЕК+, який має дати оцінку поточної ситуації. За підсумками зустрічі може відбутися позачерговий саміт головних експортерів сировини, де, як очікують інвестори, можуть бути ухвалені чергові заходи щодо стабілізації цін. За попередніми оцінками, виробники можуть зважитися на скорочення видобутку ще на 200-400 тисяч барелів на добу.
Зрозуміло, що проблеми в китайській економіці повинні негативно позначитися на всіх країнах-експортерах сировини і на Україні зокрема. ВВП країни вкрай чутливий до світових цін на зерно, руду, метал і т. д. Якщо справи у глобальній економіці йтимуть добре, то і Україна успішно зароблятиме на експорті і матиме можливості для розвитку.
У зв'язку з чим хочеться згадати одну з найгучніших новин цього тижня — пропозицію Дмитра Дубілета прив'язати зарплати президента та інших високопосадовців до зростання ВВП.
Проблема в тому, що відповідальні за експорт міністри будуть нездатні якось вплинути на світові ціни — ростуть вони чи падають, залежить від глобального попиту і пропозиції.
Ось і виходить, що, навіть якщо звільнити усіх міністрів, за сприятливої зовнішньої кон'юнктури галузь розвиватиметься, а доходи зростатимуть. Набагато логічніше було б прив'язати доходи до розміру мінімальної оплати праці, аби чиновники були вмотивовані працювати не тільки заради себе, але й на благо інших громадян.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
На столичному готелі «Україна» з’явилась арт-інсталяція, присвячена українським піхотинцям
