Безумовно, головною подією тижня, що минає, є підписання першої фази торговельної угоди між США та КНР.
У рамках договору Китай зобов'язався збільшити закупівлі американської сільськогосподарської продукції на 32 млрд доларів, що набагато вище, ніж країна закуповувала в 2017 році, до початку так званої торговельної війни.
- Читайте також: Мита США та Китаю і відтік депозитів: економічні підсумки 2019 року та прогнози на 2020-й
Ба більше, США зобов'язали партнерів протягом найближчих двох років збільшити обсяги імпортованої продукції – сільськогосподарських і промислових товарів, енергоносіїв, а також сервісів і послуг – на 200 млрд доларів, як порівняти з 2017 роком. Зараз незрозуміло, яким чином Пекін виконає це зобов'язання без скасування контрактів з поточними контрагентами.
У руках Дональда Трампа залишаються важелі тиску на Китай, які він обов'язково буде використовувати під час переговорів щодо фінальної частини угоди.
Додатковими умовами є припинення маніпуляцій валютним курсом і повний захист прав власності всіх компаній США, що працюють на території Піднебесної.
Замість усього цього Вашингтон не буде вводити анонсовані на вересень минулого року мита на суму в $160 млрд, водночас щодо китайських товарів продовжать діяти вже введені обмеження на мільярди доларів.
Таким чином, у руках Дональда Трампа залишаються важелі тиску на Китай, які він обов'язково буде використовувати під час переговорів щодо фінальної частини угоди.
Світові ринки активно зростали на очікуваннях укладення часткової угоди: перерва в торговому протистоянні повинна послабити тиск на головний драйвер глобального економічного зростання — Китай.
Читайте також: Ростуть золото і гривня, а дефіцит держбюджету досяг $1,5 млрд: огляд світових економічних новин
Зростання китайського ВВП прогнозується в 2020 році на вкрай низькій для нього позначці — 6%, і оскільки країна є головним споживачем сировини та комплектуючих, від уповільнення темпів зростання КНР потерпає цілий ряд інших держав, чиї доходи значною мірою залежать від експорту. Причому йдеться не тільки про азіатські країни, але й, скажімо, про Німеччину, у якої понад 40% економіки припадає на зовнішню торгівлю.
Новина про підписання торгової угоди повинна позначитися переважно на вартості фондових активів (S&P 500 вже встиг поставити новий ціновий рекорд) і практично всіх сировинних активів, насамперед нафти.
На нафтовому ринку спостерігається дисбаланс: пропозиція помітно перевищує попит на паливо, водночас інвестори сподіваються, що зниження торгової невизначеності дозволить Китаю — основному споживачеві – наростити закупівлю та знизити надлишок запасів. Проте будь-який вплив на світову економіку через збереження великих обмежень має бути мінімальним і проявитися за кілька місяців.
Беручи до уваги події, цікавими виглядають дані щодо торгового балансу за 11 місяців 2019 року. Головним напрямком експорту українських товарів є Китай — 7,2% експорту (або 3,29 млрд доларів). За рік ці цифри зросли більш ніж на 70%.
Читайте також: Британський фунт розпродають, а гривня б'є нові рекорди: огляд світових економічних новин
Солідну частину продажів складають зернові, обсяг угод щодо цієї групи товарів збільшився у 20 разів за останні 5 років — з 26 млн до 533 млн доларів. Звісно, нові зобов'язання Китаю перед США викликають певні побоювання за майбутні цифри: Україна відіграє досить невелику роль у зовнішній торгівлі КНР, але потенціал подальшого зростання імпорту сільгосппродукції виглядає обмеженим, попри величезний ринок збуту.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
