Китай не лише поширює власні вакцини проти коронавірусу (це елемент державної політики), а й робить «щеплення» своїм опонентам. На жаль, показовим став саме приклад України.
Минулого тижня стало відомо, що Україна відкликала власний підпис під зверненням до Ради з прав людини ООН, яким підтримувала ідею спрямувати міжнародних спостерігачів до Сіньцзяну, де влада Китаю порушує права уйгурів. Причина відкликання – ультимативна вимога з боку Китаю, підкріплена обіцянкою скасувати поставку 500 тисяч доз вакцини Sinovac. Україна без публічних коментарів поступилася, зазнавши поразки з продовженням у часі.
По-перше, Китай продемонстрував усьому світові непослідовність України та її готовність поступитися принципами заради тактичного питання. Відмова Кіпру пускати на свою територію вакцинованих Sinovac уже зіграла злий жарт із керівництвом України, адже ця вакцина використовується для масової вакцинації. По-друге, і це більш небезпечно, розмінявши вакцину на поступки у питанні прав людини, офіційний Київ суттєво підважив саміт «Кримської платформи». Очевидно, що вибіркова боротьба за права людини в сучасному світі не знаходитиме розуміння. І питання тут не лише в очевидній відмові КНР долучитися до «Кримської платформи», а в інших наслідках.
Пекін «виховує» Київ за санкції, запроваджені проти китайських інвесторів компанії «Мотор Січ» — приватного стратегічного підприємства, яке виробляє двигуни для гелікоптерів та безпілотників, має технології виробництва ракетних двигунів. На початку року Україна у такий спосіб зменшила вплив Китаю, який хотів встановити контроль над «Мотор Січчю». Наївно вважати, що КНР обмежиться виключно дипломатичними заявами.
На жаль, Китай, який у 2019 році став найбільшим торговельним партнером нашої держави, має чимало важелів впливу на Україну та її економіку, які використовуватиме. З цього приводу не повинно бути сумнівів. І якщо в економіці можна говорити про диверсифікацію ринків збуту, то в політиці Україна отримала на додачу до Росії, яка всіляко торпедує проведення саміту «Кримської платформи», ще одного потужного опонента. Україна фактично отримала щеплення від суб’єктності, про зростання якої нещодавно говорив Володимир Зеленський. Два наступних місяці будуть дуже непростими для української дипломатії.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора