Увесь день країна обговорює заборону на використання з 20 по 31 число останнього місяця року залишку коштів на Єдиному казначейському рахунку під некритичні, тобто незахищені статті витрат.
Я ніколи не хвалив нинішній уряд, але цей крок — це найвіртуозніший і найграмотніший секвестр бюджету з усіх, що я бачив. І я можу назвати цілих шість причин, чому це так:
1. За міжнародною методологією (оскільки ми платимо відсотки за зовнішнім боргом, розміщуємо ОВДП і отримуємо доходи від приватизації) наш бюджет дефіцитний — це знають усі.
Читайте також: Ukraine Economic Outlook: прогноз економічного розвитку України на 2020 рік
Так само, як усі держфінансисти знають: якщо його розглядати за «касовим методом», то він профіцитний уже третій рік поспіль. За кілька днів до 31 грудня на Єдиному казначейському рахунку протягом останніх трьох років завжди було більше грошей, зібраних з країни у вигляді податків, ніж уряд та інші держоргани разом із радами усіх рівнів встигали витратити наприкінці року: на 130 млрд грн — 2017 року, на 70 млрд грн — 2018-го. І ось зараз, 2019-го, там знову «висить» близько 55 млрд грн «зайвих» грошей.
2. Незважаючи на формальне «недовиконання» бюджету цього року за доходами на 50-60 млрд грн, вільні залишки уряду становлять 55 млрд грн.
Принцип навіть такого секвестру не виключає можливості помилок. Але це найбільш «елегантний» і об'єктивний метод з усіх, що ми бачили за останні 25 років.
Так, ви правильно розумієте: на цю ж суму в країні недовиконано і недофінансовано «витратні» статті бюджету. Недоотримали свої гроші у вигляді дотацій на будівництво ферм і посадку виноградників аграрії.
Заощадили на дотаціях енергоринку (після запровадження біржового ринку електроенергії в них взагалі відпала потреба), хтось заблокував у судах дійсно потрібні витрати на будівництво доріг. Прикро, звичайно — дороги потрібні, але до бою курантів гроші вже все одно не встигнуть витратити — вже що встигли, то встигли.
3. У «недонадходжень» до бюджету цього року надто мала частка провини уряду і Мінфіну і величезна, майже домінуюча, частка провини Нацбанку. Адже вся «митна група податків» (ПДВ на імпортні товари, що ввозяться, мита, акцизи) порахована за середньорічним курсом 27! А зараз який курс? 23,5 – чи не правда?
А ось тепер зробіть маленьку вправу з математики: помножте сотні мільярдів від податків, прив'язаних до імпорту та товарів з імпортною складовою, на 18% ревальвації – і ви отримаєте ті самі 50-60 млрд недонадходжень до бюджету. Та ще й здивуєтесь, що недонадійшло так мало!
Читайте також: Імпорт з РФ і граничні ціни. Що змінить на ринку електроенергії новий закон
4. Єдина розумна поведінка фінансових властей країни, описана класиками макроекономічної науки, – це пропорційне скорочення видатків. Ні, можна, звичайно ж, як Пустовойтенко 1998 року, друкувати гривню і «затикати» нею нестачу надходжень до бюджету. Можна, як Тимошенко 2008-2009-го, подвоювати зовнішній борг країни, тільки б «витримати» витрати.
Але Гончарук з Маркаровою провели «тихий секвестр» видатків бюджету. І це рішення не можна не вітати.
5. Страшенно вдало було обрано час і спосіб проведення секвестру. Замість того, аби йти до парламенту і на тиждень, а то й на місяць зариватися там у лобістській метушні навколо того, які витрати і на скільки скорочувати у порівнянні з бюджетним планом, провокуючи тим самим і новий політичний скандал, і політичну корупцію вселенських масштабів (адже у кожного бюджетного рядка є свій «хазяїн», і він інстинктивно кинувся б до парламенту з валізою рятувати якщо не всі, то хоча б частину своїх грошей), вони просто ухвалили «рішення на дату».
Надавши ринку можливість вирішувати, які витрати були настільки критично важливі й потрібні, що їх встигли провести за 11 місяців і 3 тижні, а які «завалялися на полиці», а значить, з високою часткою вірогідості були не так вже й потрібні і важливі, щоб здійснювати їх у 2019-му фінансовому році за наші з вами податки.
Читайте також: Гуманітарні жести для Сходу України, поганий мир і чи потрібно птахам боятися «Північного потоку-2»
Так, принцип навіть такого секвестру не виключає можливості помилок. Але це найбільш «елегантний» і об'єктивний метод з усіх, що ми бачили за останні 25 років.
Адже, поклавши руку на серце, ми з вами знаємо, ЩО НАСПРАВДІ відбувається із недовитраченими коштами щорічно приблизно з 21 по 31 грудня! Ці договори з підрядниками, що підписуються на колінах, ці нашвидкуруч розблоковані тендери, ці закупівлі в одного учасника, не побоюючись ProZorro, — уся ця метушня навколо Держказначейства під девізом: «Тільки б встигнути витратити гроші в цьому році!»
Уважний читач може повернутися до пункту 1 і побачити там суми в десятки мільярдів, які були на Єдиному казначейському рахунку ще в середині грудня, але до 31.12 їх «змітали» майже до нуля. Тому що перехідні залишки бюджетних грошей просто списуються під бій курантів у доход бюджету наступного року – це знають усі «одержувачі».
Тому Гончарук з Маркаровою просто попередили одним рішенням чергове «змітання бюджетних залишків» під будь-якими приводами. І тут їм не відмовиш в елегантності обраного методу, як і в тому, коли це було зроблено!
6. Захищені статті не постраждали. Соцвиплати, включаючи усі «тринадцяті зарплати» і «премії» бюджетникам, не постраждали — вони фінансуватимуться у повному обсязі (як фінансувалися і всі попередні 11 місяців).
Пам'ятаєте? На Єдиному казначейському рахунку зараз понад 50 млрд грн. І це гроші наших з вами податків, які підуть на витрати наступного року. А ми з вами пізніше проаналізуємо, які статті, як виявилося, можуть існувати і без цих сум. І запитаємо парламент: чому нам на ці суми у 2020 році не хочуть знизити податки? Обов'язково запитаємо!
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
