Більшість українців проти продажу землі. Ми звикли саме таку думку чути з екранів телевізорів та від політиків. Але проблема в тому, що в опитуванні беруть участь здебільшого люди, які живуть у місті і не розуміються на сільському господарстві. Чи можна покладатися на їхню думку?
Для успішного розвитку аграрної галузі та економіки України мораторій на продаж землі – найшкідливіша річ.
Перша проблема – мораторій є несправедливим, він порушує конституційне право мешканців села розпоряджатись власним майном. Та навiть бiльше – через це Україна має сірий ринок землі.
Результати соцопитувань показують, що більшість українців проти запровадження вільного ринку землі. Але давайте розглянемо, хто саме брав участь у цьому соцопитуванні. Скільки з тих, хто брав участь в опитуванні, мешкають у селі, а скільки – у місті, враховуючи той факт, що 70% українців проживають у містах.
Людина, яка мешкає у місті, просто не розуміє природи питання та його глибини. Наша компанія зробила дослідження – опитала мешканців у 60 населених пунктах, де працює. Так от, більшість селян хоче мати можливість вільно розпоряджатися власним майном. При цьому, це не означає, що більшість хоче одразу продавати свої паї. Люди просто хочуть мати таке право.
Друга проблема, яка випливає з мораторію на продаж землі, – робота агрокомпаній з пайовиками. Середній вік власника паю – 65+. Більшість з них жили за інших економічних умов. Люди похилого віку очікують, що підприємці, які займаються аграрним бізнесом, замінять їм державу.
Агрокомпанії виконують державні функції на місцях: відкривають фельдшерські пункти, утримують школи, дитячі садочки, лікарні, допомагають кожному пайовику. Така діяльність потребує багато часу і людей. Наша компанія у кожному селі має свого представника, а на кожну філію – штат співробітників.
Третя проблема – це смерть орендодавця. На жаль, більшість пайовиків – люди похилого віку, і вони йдуть з життя. Компанія змушена шукати їхніх нащадків, які можуть роз’їхатись по світу. Але все одно потрібно знайти спадкоємців, тому що є договір оренди, який треба продовжити, та платити орендну плату. В Україні середній розмір паю – 3 гектари, а поля великі, по 500 гектар. Тобто у кожного поля понад ста власників, і з кожним треба знайти спільну мову, підписати договір, сплатити орендну плату та податки за цю землю.
Сподіваюсь, що мораторій на продаж землі буде знято якнайшвидше. Бажано, щоб обмежень на купівлю землі не було. Тому що від їхньоï кількості залежить ціна за гектар. Чим більше обмежень, тим нижча ціна. В інтересах держави та українців необхідно у перші 5 років після зняття мораторію дозволити купувати землю тільки громадянам України, а потім взагалі зняти обмеження.
Вільний ринок землі – це потужний ривок вперед для країни. Прийдуть нові компанії на український аграрний ринок, які будуть інвестувати у землю й сільське господарство. Тому що, коли ти господар, а не просто орендар, то це зовсім інше відношення до справи. Можна будувати системи зрошення, садити сади, вкладати гроші, які не окупляться швидко. Власник розуміє, що може передати справу життя дітям. Тобто тут «sky is a limit».
Для того щоб відновити справедливість, врахувати думку мешканців сел та аграріїв, потрібно поставити питання виключно їм. Соціологія знає, як це зробити. Результат може здивувати всіх нас.
Читайте також
