Одним із ключових обов’язків України в рамках євроінтеграційних процесів є адаптація національного митного законодавства до стандартів та вимог митних правил ЄС. Як черговий крок до такої гармонізації було зареєстровано законопроєкт №10411 щодо внесення змін до Митного кодексу України, який пропонуємо розглянути детальніше, а саме, як вони можуть вплинути на український бізнес.
Статус АЕО стане доступнішим?
Ми багато говорили про переваги авторизованих економічних операторів, які отримують чимало спрощень при митному оформленні товарів. Втім, отримати цей статус виявилося непросто, оскільки жорсткі вимоги до фінансового стану компаній не дозволяли їм вийти на встановлені законодавством показники, що охоплюють поточний та три попередні роки.
Проте такий підхід не враховує багатьох важливих чинників. Зокрема, передбачені нормативною базою критерії є однаковими для всіх, незалежно від бізнес-моделі, сфери діяльності тощо. Хоча маржинальність для різних галузей відрізняється, а на підсумки останніх двох років суттєво вплинули бойові дії на території України.
Законопроєкт, зі свого боку, дещо «відновлює справедливість». Підприємство має продемонструвати, що його фінансовий стан є достатнім для виконання зобов'язань протягом календарного року, в якому проводиться оцінка, та трьох попередніх з урахуванням виду та обсягу його комерційної діяльності. Також вимагається відсутність від'ємних чистих активів, крім випадків, коли вони можуть бути забезпечені.
Але є одне «але». Спосіб забезпечення від’ємних чистих активів, порядок перевірки достатності фінансового стану підприємства для виконання його зобов’язань, а також відповідності критеріям визначатиме уряд. Тому, маючи на меті гармонізацію з європейськими нормами, законодавці все ж залишають «національний підхід».
З іншого боку, пропонується певне посилення вимог в частині відповідності системи обліку компаній щодо:
- виокремлення відомостей про товари з різним митним статусом;
- доступу посадових осіб митних органів до документів;
- інтеграції митної та облікової систем, або можливість їх перехресної звірки.
Варто зазначити, що ці вимоги також встановлені законодавством ЄС та мають на меті забезпечити прозорість у відносинах з митними органами та сприяти більш ефективному митному контролю.
Крім того, законопроєктом пропонується зміна підходу при порядку використанні авторизації на спрощення «процедура випуску за місцезнаходженням». Авторизацію на вказане спрощення зможуть отримати та використовувати виключно ті компанії, які є утримувачами відповідних авторизованих об'єктів та будуть зазначені у авторизації. Це створює додаткові перешкоди компаніям, які для здійснення складських операцій користуються послугами аутсорсингових складів.
Дозволи замінять авторизації, а контроль митних режимів посилиться
Поміщення товарів у митні режими відбуватиметься на основі авторизацій замість звичних дозволів. Вони, з одного боку, передбачають певні покращення для бізнесу, а з іншого — посилюють його відповідальність та накладають додаткові обов’язки. Зокрема, компанії можуть обирати порядок поміщення товарів в окремі митні режими шляхом надання авторизацій на підставі поданої заяви або поданої митної декларації.
Авторизація, надана за заявою підприємства, дозволить збільшити строк поміщення товарів у митні режими до 5 років замість максимального терміну 3 роки для дозволів в поточній редакції Кодексу, при цьому право на авторизації, надані на підставі митних декларацій, обмежуватиметься за їх кількістю протягом року. Законопроєктом додатково пропонується не обмежувати термін зберігання товарів (з урахуванням окремих винятків) у митному режимі митного складу.
Також підприємство за погодженням митного органу отримає можливість передавати іншим суб’єктам господарювання окремі права та обов'язки за авторизаціями на поміщення в митний режим, переміщувати товари внутрішнім транзитом без застосування до них митних формальностей, а саме: між різними місцями зберігання, від митного органу до місць зберігання та навпаки. Водночас передбачено право митних органів на додатковий контроль, як і обов'язок підприємств подавати протягом 30 днів звіт про завершення митного режиму переробки на митній території чи процедури кінцевого використання.
Слід звернути увагу на зміни, які стосуються митних брокерів та компаній-утримувачів складів тимчасового зберігання і митних складів, адже законопроєктом передбачено отримати авторизації на провадження відповідного виду діяльності протягом 18 місяців з дня набрання чинності закону, або їх попередні дозволи анулюються, що передбачає виключення з реєстрів.
Важливо, що законодавцями визначено додаткові умови, що мають виконати підприємства для отримання вказаних авторизацій, тому компаніям слід детально ознайомитися з нововведеннями та підготуватися до переакредитації за новими правилами.
Митні перевірки поновлюються
Законопроєктом пропонується поновити з 1 березня 2024 року проведення документальних перевірок з питань митної справи. Компаніям слід завчасно підготуватися: здійснити відповідну самоперевірку своїх митних оформлень та відкоригувати виявлені невідповідності, адже очікується проведення активних перевірок за матеріалами щодо ознак порушень, накопичених митницею під час мораторію. Особливу увагу слід звернути на проблематику, порушену в отриманих в період мораторію від митниці запитах та/або опублікованих роз'ясненнях, зокрема щодо класифікації товарів.
З іншого боку, ініційовано запровадження ризик-орієнтованого підходу для документальних виїзних перевірок, що впливатиме на їх періодичність, та можливості направлення митницею як паперових, так і електронних документів, але ці зміни навряд чи будуть стосуватися невиїзних перевірок. Дискусійним може стати підхід до порядку визначення ступеня ризиковості підприємств, що поточним проєктом закону не врегульований.
Варто відзначити, що результати проведених документальних перевірок законопроєктом пропоновано враховувати автоматизованою системою управління ризиками для визначення обсягу митного контролю для цілей митного оформлення та моніторингу відповідності умовам авторизацій. Наразі така інформація є інформативною та не генерує додаткові форми контролю.
Інші пропоновані зміни
В законопроєкті деталізовано інститут митного представництва, що може бути прямим (в інтересах і від імені клієнта) та непрямим (в інтересах клієнта, але від власного імені). Запроваджуються нові поняття: «володілець товару», «авторизований об’єкт», «об’єкти підприємства», що уточнить статус окремих учасників, порядок розпорядження товарами і наблизить наші визначення до європейських, тим самими уніфікуючи підходи до застосування їх в практиці Також деталізований єдиний перелік звичайних операцій для товарів, поміщених в окремі митні режими, що нівелює ризик їх віднесення до несанкціонованих, що перебуватимуть під митним контролем, та відповідного запровадження справ про порушення митних правил.
Згідно з новими правилами, надання або оприлюднення анонімної аналітичної, статистичної інформації щодо конкретних експортно-імпортних операцій, правопорушень, текстів рішень за результатами розгляду скарг, загальних питань роботи митного органу не вважатиметься розголошенням інформації з обмеженим доступом, що може сприяти більшій прозорості та відкритості в діяльності митних органів та статистичній звітності.
Запропоновані нововведення будуть мати суттєвий вплив на роботу бізнесу, тому важливо, щоб компанії завчасно підготувалися та адаптували свої процеси адже зі змінами приходять і нові умови щодо дотримання митних процедур, складання звітності, які можуть становити додаткові виклики.
В цілому законопроєкт приводить у відповідність Митний кодекс до Регламентів ЄС, запроваджує узагальнення положень стосовно митних режимів і нових термінів у відповідність до визначень європейського законодавства але при цьому, досі залишаються не врегульованими окремі питання, зокрема, сплата ПДВ непрямим представником, європейський підхід до внесення змін до митних декларацій, винесення рішень щодо класифікації товарів, прозорість контролю визначення митної вартості товарів та інші напрямки, які є не менш важливими для бізнесу.
Сподіваємось, що найближчим часом законодавець допрацює не тільки підзаконні акти, але й прогалини у Митному кодексі які залишилися, щоб в черговий раз не мати «точковий підхід» у імплементації норм ЄС. Як відомо, починається робота над написанням нового Митного кодексу, який буде повністю відповідати європейському, тому поточні зміни це тільки початок великих змін.
Матеріал підготовано у співавторстві з Вітою Мірошниченко, керівницею практики Митного регулювання та міжнародної торгівлі PwC Legal Україна
Читайте також
