Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

Діалог між малим та середнім бізнесом і владою — чи це можливо?

Олександр Кучеренко
голова Ради інституційних реформ

Ще місяць тому головними проблемами українського бізнесу були обтяжливі податки, адміністративний тиск та корумпована судова система. Сьогодні у підприємців на додачу до старих викликів зявився новий – карантинні обмеження, спричинені пандемією COVID-19.


Нещодавнє опитування Спілки українських підприємців засвідчило: третина власників бізнесу втратила майже 100% своїх доходів від початку карантину. Близько 50% штатних працівників звільнено. І це лише початок.

Так, держава на законодавчому рівні намагається створити бодай якусь «подушку» економічної та фінансової безпеки для підприємців. Згадаймо законопроєкти №3219, 3220 та 3275, прийняті Верховною Радою. Але, на мою думку, ці кроки є половинчастими і не вирішують усіх проблем, пов’язаних із новими викликами.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!

А надто проблем, з якими стикнувся малий та середній бізнес – важливий сегмент українського підприємництва, що охоплює понад 90% приватних підприємств та генерує близько половини українського ВВП.

Проте додає оптимізму те, що чимало малих та середніх підприємців намагаються самотужки знайти своє рятівне коло у цьому розбурханому океані. Комусь удається адаптуватися до жорстких умов. А хтось, навпаки, ледь животіє в очікуванні послаблень.

Підписуйтесь на нас в Google News!

Народна мудрість говорить, що один у полі – не воїн. У лютому 2020 року, коли пандемія ще не набула загрозливих для України масштабів, ми створили Раду інституційних реформ. Обєднавши фахівців у галузях фінансів, права, менеджменту та представників підприємництва, планували генерувати ініціативи щодо реформування податкової системи.

Та життя поставило нас перед необхідністю сконцентруватися на порятунку малого й середнього бізнесу в умовах карантину. Так народився проект #Бізнес_Реанімація. У його межах ми ведемо безпосередній діалог і дискусії з підприємцями, разом шукаємо вирішення актуальних проблем, формулюємо відповідні ініціативи та звертаємося з ними до владних інституцій. Одним словом, виступаємо посередниками у діалозі малого бізнесу та влади.

Свій перший пакет ініціатив та пропозицій ми скерували до Кабміну 7 квітня 2020 року. Запропонували запровадити додаткові адміністративні, податкові та кредитні пільги для бізнесу (на додачу до вже встановлених Верховною Радою), які можна було б покласти в основу Державної програми порятунку малого та середнього бізнесу. Творча команда #Бізнес_Реанімації, до якої увійшли відеопродакшн-студія Cinemagic та cтудія графічного дизайну й оформлення комунікацій WHY NOT GROUP, навіть створила на підтримку цих ініціатив відео за участю справжніх підприємців — «Звернення до українського уряду щодо підтримки підприємців».

І це працює! Днями було анонсовано закінчення роботи над урядовою програмою підтримки малого бізнесу, який, попри карантин, не звільнятиме своїх працівників, а збереже робочі місця. Я дуже сподіваюся, що ініціативи, згенеровані нами з підприємцями у проекті #Бізнес_Реанімація, знайдуть своє відображення у цьому документі.

Наступні наші пропозиції до уряду стосувалися закону № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)». Точніше, пункту 14 цього документу.

QuoteМи вимагали від уряду надати офіційне роз’яснення законодавчої норми про оренду для запобігання різночитань.

З’ясувалося, що в попередній, узгодженій між парламентськими фракціями редакції законопроєкту цей пункт звучав так: «З моменту установлення карантину, введеного постановою Кабінету міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 11 березня 2020 року №211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач звільняється від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу».

А вже у проголосованному й підписаному президентом України законі це формулювання отримало іншого змісту й значення, а саме: «наймач може бути звільнений від плати за користування майном». Зміна принципова, адже, таким чином, законодавець фактично став на бік орендодавця, а не наймача його нерухомості.

За словами деяких парламентарів, думку яких оприлюднили ЗМІ, зміна формулювання сталася під час технічно-юридичного обґрунтування закону, коли його подавали на підпис голові Верховної Ради. Однак, найімовірніше, що пунктом 14 зазначеного закону зманіпулювали свідомо, аби підтримати великі компанії, які здебільшого й володіють комерційною нерухомістю.

Для представників малого та середнього бізнесу тема фінансових зобов’язань та пільг сьогодні надто чутлива. Тому ми вимагали від уряду надати офіційне роз’яснення цієї законодавчої норми для запобігання різночитань.

Вже вчора парламентарі проголосували за законопроєкт 3279-д від 11.04.2020, конкретизувавши право підприємців, які були законодавчо обмежені у роботі на період карантину, не сплачувати за орендоване майно, яке не використовувалося.


Сьогодні до проєкту #Бізнес_Реанімація долучається все більше підприємців. І не лише за порадами й підтримкою, а й зі своїми «рецептами виживання», з пропозиціями. Я переконаний, що така небайдужість — хороша ознака. І за підтримки держави малий та середній бізнес – серце української економіки – продовжуватиме працювати!

The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора

Коментарі

Всі новини