Тиждень видався доволі негативним. Панічні настрої, що виникли через зростаючу кількість інфікованих COVID-19, посилилися після виходу депресивних даних щодо ділової активності у виробничих та невиробничих секторах КНР, які впали в лютому до 35,7 і 29,6 пункту відповідно.
Дані цифри виявилися навіть гіршими за значення 2008 року, коли відбулася остання серйозна світова криза: 38 і 52 пункти відповідно. Західні аналітики не вірять офіційним даним компартії Китаю і тому використовують власні метрики для оцінки поточної ситуації в країні.
Одним з найпопулярніших показників є щоденне споживання вугілля (основного джерела електрики): його обсяги за останній тиждень лютого все ще на 30% нижче за середні значення за останні 3 роки, що може вказувати на вкрай слабкі темпи відновлення промислового сектора.
- Читайте також: Коронавірус, нафта і ОВДП. Огляд світових економічних новин
Складно назвати оптимістичними і дані за рівнем завантаженості китайських доріг, який практично не змінився з часу вихідних з нагоди нового року за місячним календарем — мінус 25% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Крім того, спостерігається і вкрай слабкий попит на сировину — наприклад, покупки міді з боку великих виробників скоротилися майже наполовину, водночас середні й дрібні підприємства або не укладають нових контрактів, або купують не більше 30% від звичайних обсягів.
Звичайно ж, ця тенденція вкрай негативно позначається не тільки на ринкових цінах, але й на бюджетних доходах усіх експортерів, зокрема й України.
Мляві темпи відновлення глобальної економіки змусили ФРС екстрено знизити процентну ставку на 50 базисних пунктів у превентивних цілях. Такий поспіх викликав паніку серед інвесторів — багато хто з них вирішив, що економічні проблеми ЄС і Китаю добралися й до США. Проте ФРС поки не поспішає переглядати прогнози щодо зростання американського ВВП 2020 року (+2%) і заперечує наявність будь-якого негативного впливу коронавірусу.
Зазвичай зниження ставки надає підтримку фондовим активам, але не цього разу. S&P 500 різко подешевшав у вівторок: найбільше дісталося сектору технологій (-4%), фінансів (-3,8%), а також авіакомпаніям — American Airlines (-5,3%) і United Airlines (-5,1%). Інвестори скуповують захисні інструменти — на тлі активних покупок прибутковість 10-річних американських трежеріс вперше в історії впала нижче 1%.
Дана ситуація негативно впливає й на українські активи. Так, наприклад, цього тижня Мінфін відмовився від розміщення середньострокових облігацій на півтора і три роки, замість яких було запропоновано облігації в євро та гривні з датою погашення поточного року.
Попит на борг у гривні очікувано виявився слабким — вдалося залучити трохи більше 1 млрд грн, тоді як ОВДП в євро принесли близько 5,6 млрд грн. Саме масована купівля гривневих ОВДП була головною причиною зміцнення курсу 2019 року. За відсутності такої підтримки гривня цілком може подешевшати до значень осені 2019 року — 25,3 за долар.
Відмова Кабміну індексувати пенсії в автоматичному режимі і перенесення процедури на вересень може свідчити про брак коштів: бюджет ПФУ на 2020 рік становить 448,6 млрд грн, з яких 146,8 млрд має бути покрито державою. За даними Держказначейства, за перші два місяці доходи країни виявилися на 12,3% (17,2 млрд грн) нижче за план. Здається, уряд готується до подальшого погіршення ситуації.
Якщо китайська економіка буксуватиме, то українські доходи й надалі знижуватимуться, що може значно ускладнити виконання соціальних зобов'язань перед населенням.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
