Фото: Free-Photos / Pixabay
Межа між грошима та даними стирається в міру поширення цифрових валют. Спочатку з'явилися криптовалюти, як-от Bitcoin і Ethereum, і розмістилися з радикального боку спектра. Пізніше, у 2019 році, Facebook увійшов у гру, оголосивши про плани запустити Libra — підкріплену активами цифрову валюту. Загроза такої інновації, що нависла над єдністю міжнародного ринку валют, вимагала відповідної реакції. Нею стали цифрові валюти центробанків (Central Bank Digital Currencies, CBDC), які сьогодні готуються до запуску по всьому світові.
Цифро-золота лихоманка
Коли з'явився Bitcoin у 2009-му, його використання було обмежене колом технологічних ентузіастів. У міру поширення знання про нього виникало питання: «Чи замінить це готівку?» І через понад десяток років можемо відповісти: «Усе ще ні».
Декаду років після створення криптовалюти було пронизано фінансовими кризами. Під час криз приватні особи тяжіють до тихих гаваней для своїх активів. Зазвичай це долар США та золото. Завдяки обмеженій пропозиції криптовалюти створили альтернативу звичним долару та золоту. Проте частково від самого перетікання активів у крипто й назад, а почасти завдяки активності спекулянтів вартість крипто суттєво коливалася. Біткоїни та інші криптовалюти зберегли дуже багато користувачів і непогану ринкову оцінку. Але через волатильність не стали широко використовуватися. А регулятори почали приділяти ще більше уваги обмінним майданчикам, де криптовалюту конвертують у фіатні гроші.
Друге покоління
З моменту створення криптовалюти багато організацій міркували над можливістю створення безпечнішої альтернативи. Головною відмінністю цієї нової "stable coin" стала її прив'язка до запасів звичайних валют або фізичних товарів (золота, нафти). Першим був Tether, підкріплений доларом США. І його курс тримали на рівні долара за допомогою управління емісією Tether-монет, стримуючи волатильність.
Попри мільярдні обороти цих валют жодна зі стайбл коїнів не увійшла в мейнстрим. Але все змінилося, коли Facebook оголосив про Libra. Раптово поширення й використання цифрових валют здалося урядам і регуляторам цілком реальним. Фейсбук із базою користувачів, що перевищує населення Китаю та Індії разом узятих, зміг би впливати на пропозицію й рух валют сильніше за будь-який центробанк, загрожуючи монетарній суверенності держав.
Виникнення цифрових валют центробанків (CBDC)
З багатьох причин Libra поки що не злетіла. Але національні банки вже працюють над діями у відповідь. Майже щотижня ми чуємо про нові програмні документи, ініціативи та спроби запустити CBDC по всьому світові. Багато говорять, наприклад, про шведську e-krona і багамський Sand Dollar. Нещодавнє дослідження Bank of International Settlement показало, що 80% банків активно вивчають потенціал CBDC і 10% є близькими до їхнього випуску.
У всьому цьому шумові два нещодавні проєкти заслуговують на особливу увагу.
Центральний банк Нідерландів висловив бажання взяти першість у R&D CBDC. Появу цифрового євро важко переоцінити з огляду на розміри та економічну вагу єврозони.
У Китаї — країні, яка, мабуть, стала лідером перегонів, — величезне збудження й безліч спекуляцій навколо «цифрового юаня». Активність Китаю з державними цифровими валютами трималася в секреті, але ходять чутки, що розпочалася вона ще у 2014 році. Кілька днів тому People's Bank of China (PBoC) опублікував програмний документ із результатами запуску електронного юаня. Загалом було відкрито 21 млн цифрових гаманців і здійснено операцій на $5,5 мільярда.
Поширення цифрових валют і технологій, які забезпечують їхнє функціонування, призвело до появи CBDC. Багато складних питань ще належить розв'язати, наприклад, питання взаємодії центрального та комерційних банків, регулювання та інфраструктури. Але схоже, що CBDC дуже скоро стануть значною частиною фінансового світу й отримають масове використання.
Що таке цифрова валюта центробанку і як вона вплине на тіньову економіку
Токенізована цифрова валюта центробанку — це нова форма грошей центрального банку, яка повторює властивості банкнот, але в цифрі, і містить властивості, що дають змогу підтверджувати право власності та передавати його, не підключаючись до мережі.
Світ, що швидко змінюється, потребує швидких цифрових грошей, які відповідають вимогам безпеки, масштабованості, приватності та доступності. Токенізовані CBDC (цифрові носії) відповідають цим вимогам.
Простими словами, цифрові валюти центробанків будуть цифровою банкнотою. Вони можуть використовуватися приватними особами для розрахунку з бізнесами, магазинами або один з одним (роздрібні CBDC), або між фінансовими інституціями для проведення угод на фінансових ринках (оптові CBDC).
Як ми говорили раніше, центральні банки зараз активно вивчають, як CBDC можуть їм допомогти в досягненні таких цілей, як збереження громадської довіри до грошей, управління ціновою стабільністю, забезпечення безпечної та стійкої системи платежів та інфраструктури.
У разі успіху й на тлі переходу цілих економік у цифру CBDC можуть дати широкій громадськості доступ до найбезпечнішої форми грошей — грошей, забезпечених центральним банком. Зрештою з'являться нові способи платежів, міжнародні платежі стануть швидшими й дешевшими, підвищиться фінансова інклюзія, фіскальна трансформація в період криз (наприклад пандемії) відбуватиметься швидше і простіше.
Цифрові валюти та повна прозорість
Кожна нова фінансова інновація створює нові фінансові ризики. Цифрові валюти не виняток. Анонімність криптовалюти порушила сірі та чорні ринки. Крипто швидко стали способом розрахунку за протизаконні товари, включно з наркотиками, зброєю, а також покупками, які можуть поставити покупців у незручне становище. Деякі країни, як-от Китай, відреагували забороною на криптовалюту. Інші, як-от Німеччина, визнали їх, щоб завести в регульоване поле. Боротьба з фінансовою злочинністю в крипто ведеться на базі обмінних майданчиків. Було введено KYC (перевірку клієнта) на етапі купівлі криптовалюти за фіатні валюти та навпаки.
З цифровими валютами національних банків ситуація зворотна — щойно кошти потрапляють на платформу CBDC, кожне їхнє переміщення відстежується. Активно обговорюється проблема приватності CBDC. Якась форма анонімності, найімовірніше, буде потрібною для створення публічної довіри до цього інструменту. У рамках поточної пропозиції, наприклад, Банку Англії, особисті дані зберігатимуться за межами інфраструктури CBDC приватними компаніями (які надаватимуть послуги на базі CBDC, наприклад платіжні застосунки).
Різниця у використанні CBDC і готівки з погляду приватності та контролю є величезною. Якщо CBDC набудуть широкого застосування, як багато хто чекає, відбудеться значний перехід від паперових грошей до цифрових. Це чинитиме тиск на тіньову економіку. Ті, хто змушений перебувати поза увагою податкових органів, користуватимуться готівкою, але їхня активність виглядатиме все більш аномально на тлі практично повного зникнення білих операцій у готівковій формі.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора