Легалізація криптовалют в Україні. Скільки треба буде сплачувати податків і за якими правилами

НБУ підтримав законопроєкт «Про віртуальні активи», який має легалізувати оборот активів, захищених криптографією (криптовалюти), й остаточно врегулювати операції з ними.

Законопроєкт № 3637 було ухвалено в першому читанні ще в грудні минулого року. Щоб дійти до другого читання, законопроєкту потрібно було отримати добро від безлічі різних інстанцій: Мінекономіки, Мінфіну, Кабміну. НБУ став останнім, хто його схвалив.

«Законопроєкт містить багато важливих параметрів, як-от загальне регулювання індустрії, штрафи, отримання ліцензій тощо. Також готується ще один законопроєкт, який стосуватиметься податкового аспекту регулювання», — повідомила Наталія Дрік, глава асоціації «Блокчейн України».

Telegram Logo

Спільнота працює над обома законопроєктами й намагається максимально захистити інтереси користувачів «крипти». Важливішим тут є саме другий закон — «податковий». Він безпосередньо стосуватиметься грошових питань під час обороту криптоактивів.

В ідеалі спільнота хоче прибрати чинник ПДВ, отримати податкову пільгу на доходи в розмірі 5%, а не 18%, як це передбачено загальним законодавством, упродовж п'яти наступних років після ухвалення закону. Потрібно визнати, що ПДВ тут дійсно не працює, адже жодних приймань-передач товарів не здійснюється.

Google News Logo Підписуйтесь на нас в Google News!

Водночас контроль розміру доходу йтиме двома основними шляхами. У разі конвертації «фіат» — «крипта» це різниця між входом і виходом у криптоактиви. «Якщо ви обміняли $100 на енну кількість криптовалюти, а в підсумку з «крипти» вивели $110, то податок на дохід стягуватиметься з $10», — пояснює Наталія Дрік.

Оподаткування доходів, що виникають під час операцій у форматі «крипта» — «крипта», можливе в разі добровільного звіту суб'єкта й на підставі виписок/чеків торгових майданчиків, де проходили операції.

Передбачається, що фізичні та юридичні особи сплачуватимуть податок на прибуток відповідно до вимог надання податкової звітності: юридичні особи — один раз на квартал чи пів року, а «фізики» — раз на рік. ФОПи сплачуватимуть податок за особливими правилами — 5% від обсягу.

Важливість цього пакета законів важко переоцінити. Їхнє ухвалення додасть вагомості фінансовій системі України й суттєво спростить проведення фінансових потоків, зокрема і транскордонних. Дійсно, наразі наші банки перебувають у «сірому» списку FATF, а відсутність регуляції криптоактивів лише додає негативного нальоту.

Так, громадянам України відмовилися надавати послуги такі відомі біржі, як-от Coinbase (США/UK), Gemini (США/UK), Bitflyer (Японія), Korbit (Південна Корея), Mercado bitcoin (Бразилія), Coinfield (Канада), Bitso (Мексика, Гібралтар), Kraken (США) та інші — загалом понад 20 бірж у світі. Це сталося тому, що вони мають право надавати послуги тільки податковим агентам. А українці такими не є.

Не секрет, що багато відомих бірж, як-от Wirex або EXMO, мають за кордоном тільки офіси, а основну свою діяльність вони ведуть в Україні. Тому ухвалення «криптовалютного» законодавства дасть загальний імпульс для розвитку криптоіндустрії і всієї галузі фінтех. Це також сприятиме залученню інвестицій в інші галузі економіки країни, не зав'язані на криптографії.

«Щоб ухвалити важливі для країни документи в нас є приблизно п'ять місяців до того часу, як народні депутати підуть на літні канікули», — зазначила Наталія Дрік.

За цей час спільноті потрібно «добити» основний законопроєкт і провести у двох читаннях законопроєкт щодо оподаткування.

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини